Вчені вперше виростили ембріон без яйцеклітини

Дослідники з Кембриджського університету створили клітинну структуру, за своїми якостями схожу з ембріоном миші. Для цього не використовувалася яйцеклітина, яка досі була необхідною для штучного вирощування ембріона. Робота вчених опублікована в, а короткий її виклад наводиться в повідомленні Кембриджського університету.

Зазвичай для вирощування ембріона необхідні донорські яйцеклітини і сперматозоїди. Останні використовуються для штучного запліднення яйцеклітини. У випадку з клонуванням живого організму, від донорської сперми можна відмовитися, однак для штучного вирощування ембріона все одно необхідна яйцеклітина.

У своїй новій роботі дослідникам вдалося відмовитися і від донорської яйцеклітини. Для цього вони взяли ембріональні стовбурові клітини та екстраембріональні трофобласні стовбурові клітини (з них формується плацента) і помістили їх на тривимірний позаклітинний матрикс, що підтримують структури тканини.

Після приміщення на матрикс клітини продовжили розвиватися і самоорганізовуватися в структуру, за своєю будовою і розвитком схожі з нормальним розвитком звичайного ембріона миші. Через деякий час ембріональні стовбурові клітини перемістилися на один бік матриксу, а трофобласні - на інший. Потім почалося формування амніотичної порожнини, в якій і відбуватиметься розвиток зародку.

Під час експерименту вчені використовували генномодифіковані клітини, що світяться різними кольорами, щоб точніше спостерігати за формуванням клітинної структури. На думку вчених, розробка нового методу штучного вирощування ембріонів дозволить створити нові методи вивчення безпліддя та аномалій розвитку ембріонів у перші 14 днів після запліднення.

Загалом експеримент тривав чотири доби; потім розвиток ембріона зупинився, оскільки йому було нема звідки отримувати поживні речовини і кисень. У наступних експериментах вчені мають намір додати на тривимірний позаклітинний матрикс стовбурові клітини жовточного мішка. Вони дозволять істотно продовжити розвиток ембріона, можливо, аж до початку розвитку органів.

Наприкінці січня поточного року дослідники з Інституту Солка в Каліфорнії вперше офіційно повідомили про створення хімерних ембріонів. Ці зародки складалися з клітин свині та людини. Вчені використовували індуковані плюрипотентні стовбурові клітини людини для пересадки в свинячі ембріони. Потім ембріони перенесли для виношування у свинячі матки і залишили дозрівати на 3-4 тижні.

Всього дослідники імплантували 2075 хімерних ембріонів, з яких 186 розвинулися до терміну 28 днів, після чого їх видалили. Людські клітини в цих ембріонах були функціональні, хоча рівень їх впровадження в ембріони був досить низьким. Крім того, багато ембріонів були набагато менше нормальних і розвивалися повільніше звичайних.