Хвильова генетика доктора Цзяна

Все нове зазвичай лякає і насторожує, тому часто у першопрохідців в науці складний, тернистий шлях. Не став винятком і Цзян Каньчжен - учений з Китаю, який волею долі опинився в СРСР. Але ні в Піднебесній, ні в Хабаровську, на новій батьківщині, далеко не всі вітали експерименти доктора Цзяна в області так званої хвильової генетики.

ЦАНДАО

Цзян Каньчжен народився 1933 року в місті Ченду. Його батько, шкільний вчитель, рано помітив у синові схильності до точних наук. Але після закінчення школи порадив йому стати медиком - ця професія в Піднебесній одна з найпрестижніших і шанованих.

У 1954 році Цзян вступив до медичного університету в місті Шеньян. Будучи студентом, він цікавився новими віяннями не тільки в медицині, хімії, фізиці та біології, але і в таких науках, як радіотехніка, фізика, кібернетика. Поштовх до наукового пошуку Цзяну дала книга про старіння людського організму. У 1957 році він визначив для себе науковий напрямок - теорія управління біополями, по-китайськи цандао.

Отримавши диплом у 1959 році, молодий вчений вирішив повністю присвятити себе цьому питанню. Досліди призвели його до сенсаційного висновку: «У процесі життєдіяльності будь-якого організму його атоми і молекули обов'язково пов'язані між собою єдиним матеріальним носієм енергії та інформації - біоелектромагнітним полем».

Загальновизнано, що носієм генетичної інформації є ДНК, в молекулах якої міститься генетичний код. Каньчжен пішов далі: ДНК - це тільки «касета» із записом інформації, а її справжнім носієм є біоелектромагнітні сигнали, що містять одночасно і інформацію, і енергію.

ДНК зберігає генетичний код, що забезпечує зв'язок поколінь, а електромагнітне поле може його змінювати. Вчений не забарився тут же приступити до дослідів, для яких створив установку - біотрон, здатну зчитувати інформацію ДНК з одного живого об'єкта і передавати її іншому об'єкту.

В одному з дослідів він впливав електромагнітним полем дині на проросле насіння огірків. Плоди, що виросли, мали смак донора - дині, а біохімічний аналіз показав, що в ДНК відбулися відповідні зміни. Іншого разу електромагнітним полем арахісу оброблялися паростки соняшника. В результаті змінилася форма насіння, у них з'явився присмак арахісу.

УДАЧІ І НЕВДАЧІ

Розробками Цзяна зацікавилися у відділі науки ЦК компартії Китаю і навіть надали вченому велику лабораторію, обладнану найсучаснішою апаратурою.

З 1961 року Цзян почав експериментувати з тваринами: впливав електромагнітним полем качки на електромагнітне поле курей. У результаті з яєць вилупилися більш здорові і великі курчата з... качиними шиями і перепонками на лапах.

У 1963 році Цзян почав лікувати мишей, заражених раковими клітинами. До експерименту вчений залучив абсолютно здорових кроликів. За допомогою біотрона «обробляв» хворих мишей кролячими електромагнітними полями. Імунні сили останніх допомогли більшості (70%) піддослідних гризунів перебороти захворювання. У контрольній групі заражених мишей, які не опромінювалися біополем кролика, всі 300 особин померли протягом 10 днів.

У березні 1963 року Цзян надрукував статтю «Чудові біорадіоволни» в газеті «Шеньянський вітер». Однак через п'ять місяців ця ж газета виступила з різкою критикою на адресу вченого. На Цзяна повісили всі можливі ярлики, звинувативши в пропаганді ідеалізму і ревізіонізму. У цей час в Китаї затівалася кампанія кадрових чисток, набирала обертів підготовка до культурної революції, в якій наука, освіта та інтелігенція почали піддаватися критиці і гонінням.

Цзяну заборонили займатися науковими дослідженнями, закрили дослідницьку лабораторію на кафедрі університету. Для Каньчжена наступали важкі часи. У 1966 році Мао Цзедун відкрито заявив про початок культурної революції. Політична кампанія призвела до широкомасштабних репресій проти інтелігенції, розгрому КПК, громадських організацій, колосального урону культури, освіти, науки.

ВТЕЧА

Цзян вирішив втекти з Китаю в СРСР і восени 1966 року спробував перейти кордон. Але його заарештували і кинули у в'язницю для політв'язнів, де він провів чотири роки. У 1970 році Каньчжен підписав документ, згідно з яким усвідомив свої «помилки», після чого його випустили на свободу. Єдиним виходом для себе він бачив втечу і вирішив знову спробувати щастя. Влітку 1971 року йому вдалося непоміченим перейти кордон у районі селища Прикордонний Приморського краю.

Спочатку китайця привезли в Уссурійськ, потім переправили в Хабаровськ і помістили для перевірки в особливий табір для перебіжчиків у селищі Перемога Хабаровського району Хабаровського краю. Ще в Уссурійську Цзян коротко написав зміст своєї наукової роботи «Теорія управління біополями» і попросив, щоб рукопис відправили в Академію медичних наук СРСР у Москві, а йому дали можливість продовжити свою наукову діяльність. Але замість очікуваної роботи йому довелося займатися... лісозаготівлею. Цзяна визначили теслею в селищі Перемога. Потім він працював вантажником, а після хвороби - сторожем.

Нарешті через півроку з Москви прийшла відповідь: його теорія має актуальне значення для радянської науки і практики, їй потрібно приділити велику увагу. Цзяну було запропоновано викласти її детальніше російською та китайською мовами. Цзян виписав три зошити, в яких описав суть своєї теорії, конкретний метод дослідження зі схемами і чортехдами установки, а також проведені наукові експерименти, в тому числі і досліди з кроликами і мишами по боротьбі з раковою хворобою.

Через місяць з АМН СРСР прийшла відповідь, що всі три рукописи Цзяна отримані і відправлені на перевірку, результати якої йому будуть повідомлені додатково. Однак відповідь не прийшла ні через півроку, ні через рік. Вчений став писати в усі інстанції - в ЦК КПРС Брежнєву, в Президію Верховної Ради Підгорному, Голові Ради міністрів Косигіну, в Міністерство охорони здоров'я СРСР і РРФСР, Держкомітет з науки і техніки, АН СРСР, ВАСХНІЛ, МДУ, різні НДІ, Московський онкологічний інститут.

Тільки з онкологічного інституту в 1973 році Цзяну прийшла позитивна відповідь. Директор онкологічного інституту І.О. Сергєєв написав клопотання ректору Хабаровського медичного інституту А. Г. Рослякову про прийом Цзяна на роботу після вивчення його теорії. Так восени 1973 року Цзян покинув ліспромгосп і отримав посаду лаборанта в медінструменті Хабаровська. Звичайно, не про таку роботу мріяв китайський перебіжчик, - Але у нього не було на руках диплома про вищу освіту, а без нього нікуди.

БІЛИЙ ШУМ

Ще в ліспромгоспі Цзян сконструював апарат для іглотерапії «Білий шум». Такого в СРСР ніхто не бачив. Першопроходець Цзян став лікувати остеохондроз, епілепсію, параліч, дитячий церебральний параліч, виразку, радікуліт. Поступово слава про видатний китайський іглотерапевт розійшлася по всьому СРСР. До нього стали приїжджати не тільки з Хабаровського краю, а й з Ленінграда, Москви, Києва, Ташкента.

На зароблені гроші Юрій Володимирович (таке російське ім'я взяв собі вчений) відтворив і виготовив установку біомікроволнового зв'язку, яку розробив ще в КНР. На ній він намагався проводити дослідження з реєстрації біомікроволн.

Займатися дослідами на цій установці по боротьбі з раком Юрій не міг, адже ракові клітини йому не давали, мотивуючи відмову тим, що у нього немає вищої медичної освіти. А незабаром заборонили практикувати і іглотерапію. Цзян влаштувався сторожем у будівельний кооператив і вже в домашніх умовах продовжив свої дослідження на установці, яку розробив у лабораторії.

Тільки в 1990 році йому вдалося отримати патенти на винаходи. Але розвал СРСР знову зірвав усі плани Юрія Володимировича. Відтоді всі свої біотрони китайський лікар будував у підвалі будинку на власні кошти. Незважаючи на всі невдачі, він завжди вірив: коли-небудь вони знадобляться людям.