Ангіографія - дослідження кровоносних судин

Загальна інформація

Кровоносні судини являють собою еластичні трубчасті утворення в тілі людини, по яких відбувається переміщення крові по всьому організму. На жаль, дані освіти також як і всі інші внутрішні органи людського організму можуть зазнати пошкодження. Крім цього в медичній практиці нерідко зустрічаються і різні вади їх розвитку. Поза всяким сумнівом, залишати даний факт без належної уваги просто-напросто не можна. У всіх цих випадках судини потрібно лікувати. Встановити ж, що саме сталося з кровоносними судинами, допоможе такий метод дослідження як ангіографія.

Що таке дослідження? В яких випадках слід звертатися за його допомогою? Яка методика його проведення? Які цілі воно переслідує? Відповіді на всі ці, а також деякі інші запитання Ви зможете дізнатися прямо зараз.

Ангіографія - що ж це таке?

Термін ангіографія стався від 2-ох слів «angeion» і «grapho», що в перекладі з грецької мови означає «посуд» і «зображати, писати». Під цим поняттям мається на увазі метод контрастного рентгенологічного дослідження кровоносних судин організму, який дозволяє дати точну оцінку їх загальному стану. Відразу ж зазначимо, що сучасні фахівці нерідко іменують дане дослідження вазографією. Важливо відзначити і той факт, що його застосовують як в рентгенографії, так і в комп'ютерній томографії, а також в рентгеноскопії. За допомогою даного обстеження вдається уважно вивчити як функціональний стан судин і манового кровотоку, так і протяжність патологічного процесу, якщо такий є. Проводиться процедура виключно лікарем-радіологом.

Історичні факти

Вперше про даний метод дослідження стало відомо в 1929 році завдяки вченому В. Форсману, який провів процедуру самому собі. Згодом про цю методику стало відомо всьому світу. На сьогоднішній день ангіографію прийнято вважати незамінним методом діагностики переважно при внутрішньосудинних дослідженнях. У всіх інших випадках цю методику нерідко замінюють коронографією (обстеженням судин, що постачають кров'ю серце).

Інвазивна та неінвазивна методика

У сучасній медицині є 2 методики обстеження судин, а саме: 1. інвазивна або мінімально інвазивна; 2. неінвазивна. 1. Інвазивна методика: інвазивним ангіографічним обстеженням прийнято вважати рентгенологічне дослідження кровоносних судин. В даному випадку в артерію пацієнта вводять контрастний для рентгенівських променів препарат, який абсолютно нешкідливий для людського організму. На екрані монітора з'являється свого роду «зліпок» внутрішнього просвіту всієї системи судин. Саме завдяки цьому «зліпку» фахівець може дати оцінку кровотоку в тому чи іншому органі, причому в даний момент. Таке дослідження проводять виключно в спеціальних кабінетах, а саме в рентгенівських операційних залах, які оснащені високотехнологічним радіологічним обладнанням. Тільки в таких приміщеннях при необхідності можна здійснити різні ендоваскулярні хірургічні процедури. Слід зазначити, що такі прилади забезпечені також пристроями, які дозволяють за досить короткий проміжок часу зробити рентгенівські знімки великого формату, які в подальшому піддаються комп'ютерній обробці, що дає можливість отримати всю необхідну інформацію як про стан судин, так і про гемодинаміку; 2. Неінвазивна методика: неінвазивні методи в більшості випадків передбачають проведення ангіографічного дослідження судин головного мозку, нижніх кінцівок, нирок, печінки та інших внутрішніх органів. Так, наприклад, за допомогою МР (магнітно-резонансної) ангіографії обстежують судини головного мозку, в результаті чого фахівець отримує відомості про функціональні та анатомічні особливості кровотоку в даній області. КТ (комп'ютерне томографне) ангіографічне обстеження дозволяє отримати детальне зображення всіх кровоносних судин, що дає можливість дати оцінку характеру всього кровотоку. УЗДГ (ультразвукова допплерографія) застосовується для ретельного дослідження судин як верхніх, так і нижніх кінцівок, а також головного мозку. Ультразвукове ангіографічне дослідження печінки проводиться тільки в тих випадках, коли пацієнту за допомогою інших методик ніяк не можуть поставити точний діагноз.

Які цілі дослідження?

Ангіографічне обстеження проводять з метою діагностики патологічних станів, які виникли на тлі ураження кровоносних судин. Вся справа в тому, що дана процедура дозволяє ретельно обстежити як артеріальні судини, так і вени нижніх кінцівок, аорту, а також легеневу артерію. Саме з її допомогою вдається виявити такі патологічні стани як склероз мозкових судин, вроджені недуги вен та артерій запального характеру, гіпертонія різної етіології тощо.

Методика проведення

Ангіографічне дослідження складається з 3 основних етапів, а саме: 1. введення катетера: під катетером мається на увазі спеціальна пластикова трубка, яку вводять у кровоносну посудину, розташовану у верхній частині руки. Це в разі якщо дослідженню піддають судини кишечника або нирок. Якщо ж обстежити потрібно судини серця, тоді катетер вводиться в стегнову артерію. Для обстеження вен нижніх кінцівок проколюються вени міжпальцевих проміжків. Перед введенням катетера цю область спочатку дезінфікують, після чого застосовується місцеве знеболювання, яке знижує до мінімуму силу прояву будь-яких неприємних відчуттів. Як тільки катетер буде введений, його тут же направлять до зовнішньої судини. За всіма діями цієї трубки всередині судини стежать за допомогою рентгенотелебачення; 2. введення контрастної речовини: його вводять відразу ж після введення катетера, після чого починається рентгенівська зйомка, причому дуже швидка. В даний момент пацієнт, як правило, відчуває тепло, яке зберігається всього лише кілька секунд. Найчастіше контрастну речовину вводять 3 - 4 рази; 3. вилучення катетера: відразу ж після ретельного огляду катетер видаляють, після чого місце його введення притискають, щоб зупинити кровотечу. Вже через 10 - 20 хвилин на область пункції накладають стерильну пов'язку і пацієнта відпускають.

Нормальна картина - якою вона повинна бути?

Нормальна картина може виглядати по-різному. В даному випадку все безпосередньо залежить від того, яка саме судинна область обстежується. При цьому у всіх випадках судинам повинні бути притаманні рівні контури. Що стосується їх просвіту, то він повинен зменшуватися поступово і походити на гілку, яку ми спостерігаємо на деревах.

Скільки триває процедура?

На всю процедуру йде близько 60 хвилин. У деяких випадках вона триває більше години, проте тільки тоді, коли хворому поряд з цим дослідженням проводять ще балонну ангіопластику (збільшення просвіту звуженої судини під дією тиску, який надходить від спеціально введеного балончика) або емболізацію (введення тих чи інших речовин для зменшення просвіту або повної окклюзії кровоносних судин).

Свідчення до  Список свідчень до проведення ангіографічного дослідження наступний:

• звуження судин;
• вади розвитку різних органів;
• пошкодження судин або органів;
• злоякісні або доброякісні новоутворення;
• захворювання аорти та її гілок;
• атеросклероз (хронічне захворювання артерій);
• тромбоз (прижиттєве утворення згустків крові в просвіті судин або в порожнинах серця);
• аневризми (випинання стінки артерії в результаті її розтягнення або витончення);
• мальформація (патологічний зв'язок між венами і артеріями, в більшості випадків вроджена).

Протипоказання до проведення

У список протипоказань до проведення даного дослідження можна занести:

• психічні патології;
• запальні та інфекційні недуги в стадії загострення;
• виражену ниркову, серцеву і печінкову недостатність;
• важкі стани пацієнта;
• тромбофлебіт (запалення венозної стінки з утворенням тромбу);
• алергічні реакції на лікарські препарати, до складу яких входить йод.

Існуюча класифікація

Лікарі-радіологи виділяють наступну класифікацію даного дослідження, згідно з якою воно підрозділюється на: 1. церебральне ангіографічне дослідження (обстеження артерій головного мозку); 2. целіакографію (обстеження чревного стовбура); 3. ангіопульмонографію (ангіографію легеневого стовбура і його гілок); 4. портографію (дослідження воротної вени); 5. грудну аортографію (дослідження грудної аорти та її гілок); 6. нижню кавографію (обстеження нижньої статі вени); 7. верхню кавографію (обстеження верхньою полею вени); 8. ангіокардіографію (дослідження порожнин серця і магістральних судин); 9. верхню мезентерикографію (обстеження верхньої брижийної артерії і гілок);

10. ниркову флебографію (ангіографічне дослідження ниркової вени та її гілок); 11. ниркову артеріографію (дослідження ниркової артерії); 12. черевну аортографію (обстеження черевної аорти та її гілок); 13. бронхіальну артеріографію (дослідження артерій, які живлять легені); 14. периферичну артеріографію (ангіографію периферичних артерій верхніх і нижніх кінцівок).

1. Церебральне ангіографічне дослідження: допомагає діагностувати злоякісні утворення черепа, аневризми, тромбози, гематоми, стеноз тощо. Нерідко з його ж допомогою виявляють різні патології великих півкуль головного мозку. Виконується дане дослідження шляхом введення катетера через стегнову артерію або за допомогою пункції загальної сонної артерії, розташованої на шиї; 2. Целіакографія: проводиться з метою постановки точного діагнозу при підозрі на наявність травми або пухлини в області шлунка, жовчних протоків, печінки та її судин, жовчного міхура, підшлункової залози або великого сальника. Нерідко за допомогою до цього методу звертаються і після хірургічних втручань на органах черевної порожнини, щоб зрозуміти наскільки успішно все пройшло. Під час процедури можуть бути проведені і різні терапевтичні маніпуляції; 3. Ангіопульмонографія: використовується при підозрі на наявність новоутворень в області легенів. Ця ж процедура проводиться при вадах розвитку легенів, а також у разі тромбоемболії легеневих артерій; 4. Портографія: використовується для виявлення уражень печінки, селезінки та підшлункової залози. З її ж допомогою вдається діагностувати портальну гіпертензію (синдром підвищеного тиску в області воротної вени). Виділяють пряму і непряму методику даного дослідження. У першому випадку контрастна речовина вводиться прямо в тканину селезінки, а ось у другій речовині вдається потрапити у вену за допомогою його початкового введення в артерії; 5. Грудна аортографія: використовується фахівцями для виявлення аневризми грудної аорти або якихось аномалій її розвитку. Недостатність клапана аорти - ще один діагноз, який може бути поставлений пацієнту після такого дослідження; 6. Нижня кавографія: у більшості випадків проводиться при злоякісних новоутвореннях нирок, причому найчастіше правою. Крім цього застосовується для уточнення причин набряклості ніг, виявлення тромбозу, а також асциту (скупчення вільної рідини в черевній порожнині) незрозумілого походження; 7. Верхня кавографія: застосовується для уточнення місця розташування і поширеності тромбу. З її ж допомогою встановлюють ступінь здавлювання вени при наявності злоякісних або доброякісних новоутворень у легенях; 8. Ангіокардіографія: використовується для виявлення аномалій розвитку магістральних судин, уточнення місця розташування пороку, а також діагностики вроджених або придбаних вад серця. У всіх випадках дане дослідження дозволяє підібрати пацієнту правильний курс терапії; 9. Верхня мезентерикографія: використовується при диференційній діагностиці дифузних і осередкових уражень підшлункової залози, товстої і тонкої кишок, клітковини, що знаходиться за черевою, а також брижийок кишок. Нерідко дане дослідження проводять і з метою встановлення джерела кишкової кровотечі; 10. Ниркова флебографія: застосуються тоді, коли необхідно встановити факт наявності каменів або пухлини нирок. За допомогою цього дослідження вдається діагностувати і гідронефроз (стійке прогресуюче розширення ниркової лоханки і чашечок на тлі порушення відтоку сечі), а також тромбоз ниркової вени. Воно ж встановлює точне місце розташування, а також розміри наявного тромбу; 11. Ниркова артеріографія: проводиться для виявлення різноманітних уражень нирок. Це можуть бути як пухлини, так і сечокам'яна хвороба, травма або гідронефроз. Під час дослідження нерідко здійснюють і емболізацію ниркової артерії; 12. Черевна аортографія: використовується при кровотечах у шлунково-кишковий тракт або черевну порожнину, а також для виявлення різних уражень паренхіматозних органів. За допомогою цього методу нерідко діагностують як самі пухлини, так і їхні метастази в сусідні тканини або органи. Це ж дослідження можна використовувати в лікувальних цілях при терапії панкреатиту (запалення підшлункової залози) і перитоніту (запалення черевця);

13. Бронхіальна артеріографія: проводиться при збільшенні лімфатичних вузлів незрозумілої етіології, пороках розвитку легенів, вроджених вадах серця, а також легеневих кровотечах нез'ясованої етіології та локалізації. Використовують даний метод і при диференційній діагностиці доброякісних і злоякісних пухлин, а також запальних процесів у легенях; 14. Периферична артеріографія: дозволяє отримати зображення периферичних артерій як нижньої, так і верхньої кінцівок. Використовується при травмах і патологіях кінцівок, а також при гострих або хронічних ураженнях периферичних артерій. Методику нерідко застосовують і в терапевтичних цілях для лікування тромбозів і емболій артерій.

Перед дослідженням

Перед проведенням ангіографії фахівець для початку пояснить Вам цілі і хід проведення дослідження. Крім цього Вам будуть дані деякі загальні рекомендації, а саме: 1. рекомендації щодо їжі: за кілька днів до процедури з раціону потрібно буде виключити як гостру, так і жирну їжу, а також копченості і борошняні вироби. Їмо тільки легкі супи і каші. Рідина п'ємо в необмежених кількостях, у тому числі і соки. Вранці в день дослідження снідати не можна; 2. рекомендації щодо алергії: якщо у Вас відзначається алергічна реакція на йод або будь-які інші медикаменти обов'язково повідомте про це лікаря. Він повинен бути підготовлений до всього; 3. рекомендації щодо лікарських препаратів: Якщо Ви приймаєте якісь лікарські засоби, обов'язково скажіть про це радіологу. Цілком можливо, що від використання деяких з них на час доведеться відмовитися. У деяких випадках фахівець просто знижує їх дозування; 4. рекомендації щодо спиртних напоїв: від їх вживання потрібно буде відмовитися, принаймні, за 2 тижні до процедури; 5. рекомендації щодо куріння: курити не рекомендується хоча б добу до проведення дослідження. Безпосередньо перед процедурою Вам потрібно буде підписати згоду на її проведення, після чого Вам буде надано спеціальний одяг, і Ви зможете пройти в кабінет радіології. І ще, на тілі не повинно бути ніяких прикрас або металевих предметів.

Які ускладнення можуть виникнути в ході процедури?

Незважаючи на те, що дане дослідження входить до групи найбезпечніших методів діагностики, в ході його проведення деякі ускладнення виникнути все ж можуть. У найперше може розвинутися алергічна реакція, причому, як правило, на контрастну речовину. Цілком можливо і пошкодження судини в момент введення катетера, внаслідок чого пацієнта буде турбувати набряк. Ризик розвитку інших ускладнень збільшується у пацієнтів, які страждають від хронічної серцевої недостатності, порушень функцій нирок або системи згортання крові, бронхіальної астми, цукрового діабету, а також ожиріння. Нерідко ускладнення виникають і у людей похилого віку.

Після процедури

Відразу ж після процедури піти додому ніхто не дозволить. Як мінімум 6 годин Ви будете залишатися під наглядом фахівців. Крім цього потрібно дотримуватися наступних рекомендацій:

• після дослідження протягом доби не можна сідати за кермо;
• протягом 24 годин не рекомендується знімати накладену пов'язку;
• вживаємо якомога більше рідини, яка допоможе вивести з організму як йод, так і інші скупчені в ньому медикаменти;
• протягом доби дотримуємося постільного режиму, який необхідний організму, щоб впоратися зі стресовою для нього ситуацією;
• повертаємося до звичного для Вас харчування;
• як мінімум 48 годин ні в якому разі не піднімаємо тяжкості;
• протягом 12 годин не приймаємо ванну або душ;
• після процедури на 24 години забуваємо про куріння.

Можливі ускладнення після процедури

До числа ускладнень, які можуть виникнути після ангіографії можна зарахувати:

• больові відчуття в місці пункції;
• набряклість в області введення катетера;
• кровотеча;
• гематому;
• порушення функції нирок;
• алергічні реакції;
• прогресування ниркової недостатності;
• травми судин;
• порушення серцевого ритму;
• наростання серцевої недостатності;
• інсульт;
• інфаркт міокарда.

В яких випадках не обійтися без екстреної допомоги лікаря?

Терміново відвідати фахівця необхідно:

• пацієнтам, у яких спостерігається зміна кольору кожного покриву в області введення катетера;
• хворим, у яких відзначається підвищення температури в області ноги або руки;
• особам, які втратили чутливість тієї чи іншої частини тіла.

Кольорове, цифрове та 3D ангіографіяЦифрове ангіографічне дослідження є контрастним обстеженням судин з подальшою комп'ютерною обробкою. Дана методика дає можливість отримати якісні знімки, на яких із загальної картини виділяються окремі судини. Крім цього дана процедура передбачає внутрішньовенне введення контрастної речовини, а, отже, вставляти катетер немає необхідності, що робить її більш безпечною. Більш того, контрастна речовина в таких випадках використовується в мінімальних кількостях. За допомогою колірної ангіографії на одному зображенні вдається розмістити як венозний, так і артеріальний кровотік, а також перфузію (проходження рідини через тканину). Досягнути цього допомагає спеціальне колірне кодування. Дана методика особливо необхідна у випадку, коли фахівцеві необхідно за короткий проміжок часу оцінити гемодинаміку до і після курсу терапії. І, нарешті, 3D ангіографічне дослідження дає можливість виконувати 3D реконструкцію отриманих зображень.

Вартість та ефективність

Вартість такого обстеження безпосередньо залежить від методики його проведення. Що ж стосується ефективності, то в даному випадку ніяких сумнівів бути не повинно, так як даний метод в сучасній медицині прийнято вважати одним з найбільш точних і достовірних у випадку, якщо мова йде про аномалії системи кровообігу. За допомогою даного методу вдається встановити як ступінь розвитку того чи іншого патологічного стану, так і причину його розвитку, що, звичайно ж, важливо для вибору ефективного методу терапії. Саме цей метод дослідження досить часто називають «Золотим стандартом» діагностики.