Анорексія і булімія

Анорексія і булімія з точки зору психіатрів відносяться до одного і того ж типу розладів - порушення харчової поведінки. Поширення даних захворювань у сучасному розвиненому суспільстві набуває характеру епідемії. Сьогодні хворих даними недугами в два рази вище, ніж ще п'ятдесят років тому. Причому серед всіх розладів харчування нервова анорексія і булімія займають лідируючі позиції. При анорексії людина вважає себе товстою, навіть якщо її вага значно нижче норми. Він постійно відмовляє собі в їжі, фактично голодуючи. При булімії ж хворий пожирає все без розбору, після чого вживає слабке або викликає штучну блювоту, щоб очистити шлунок від з'їденого. За даними Американської педіатричної академії, приблизно 0,5 відсотків підлітків жіночої статі в цій країні хворіють на анорексію, а ще 1 - 5 відсотків на булімію. Існує ризик і для дітей чоловічої статі, так як вони також хворіють даними харчовими порушеннями, хоч і рідше дівчаток. Кількість хворих з кожним роком зростає. При цьому лікарі підозрюють, що статистика не охоплює значної кількості пацієнтів, які просто не йдуть на консультацію психіатра, оскільки не вважають себе хворими. Більше інших ризикують захворіти на булімію або анорексію діти, які займаються командними видами спорту, танцями, які не володіють сильною волею. На думку фахівців з Академії педіатрії дуже важливо виявити захворювання на самому початку його розвитку. Якщо дівчинка стурбована своєю вагою, постійно відмовляє собі в їжі, у неї збивається менструальний цикл, час від часу виявляються спроби викликати у себе блювоту - це фактори, що вимагають термінового втручання лікаря.