Портальна гіпертензія

Портальною гіпертензією називається збільшений тиск у системі воротної вени, що з'являється через порушення кровообігу в якій-небудь її частині. Якщо в нормі тиск повинні бути близько семи міліметрів ртутного стовпа, то збільшення його до дванадцяти - двадцяти міліметрів ртутного стовпа викликає збільшення просвіту воротної вени. Відбувається варикозне розширення, відень стає неміцним, що нерідко призводить до крововиливів. Портальна гіпертензія може розвиватися з наступних причин: Захворювання печінки:

• Цироз
• Гепатит в гострій формі, викликаний зловживанням спиртним
• Вузлові утворення в печінці
• Вживання цитостатиків
• Шистосомоз
• Отруєння вітаміном А
• Саркоїдоз
• Альвеококкоз
• Хвороба Вілсона, Гоше або Каролі
• Фіброз у вродженій формі
• Полікістоз печінки
• Створення печінки
• Гемохроматоз
• Отруєння отрутою
• Мієлопроліферативні недуги.

Передпечінкові та постпечінкові фактори:

• Зменшення просвіту селезінкової або воротної вени
• Операції на жовчних протоках, печінці, селезінці
• Порушення цілісності воротної вени при травмі
• Геморагічна тромбоцитопенія, остеомієлофіброз або поліцитемія, що викликають збільшення обсягу селезінки
• Неправильне формування воротної вени
• Закупорювання тромбом або утиск нижньої статі вени
• Перикардит при відкладенні кальцію в перикарді провокує збільшення тиску в нижній порожній відні
• Синдром Бадда-Кіарі.

При цьому найбільш небезпечним фактором є збільшення просвіту вен дна шлунка і стравоходу. Вони стають дуже тонкими і часто відбуваються крововиливи. Симптоми портальної гіпертензії:

• Збільшення вен, що знаходяться під шкірою черевної стінки, шлунка, прямої кишки, нижньої частини стравоходу. У пацієнта на животі утворюється малюнок з вен.
• Крововиливи з порушених вен у стравохід, шлунок. Кал стає чорного кольору, а блювотні маси походять зовні на спиту каву.
• Запори, тяга до блювоти, біль під ложечкою, під ребрами.
• Побажання слизових і шкіри (не завжди).
• Набряк.

При підозрі на дане захворювання призначають такі обстеження: аналіз крові, спеціальні печінкові проби, виявлення рівня заліза в крові, езофагографія, фіброгастродуоденоскопія, ректороманоскопія, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини, допплерографія дає можливість вивчити стан кровоносних судин, ангіографії та венографія також показують стан судин. Терапія портальної гіпертензії полягає в таких прийомах: 1. Терапія недуги, що викликала захворювання. 2. Прийом препарату пропранолола в кількості, що призначається лікарем. Прийом здійснюється двічі на день. Одночасно необхідно робити перев'язку варикозних вен і здійснювати склеротерапію. 3. Під час крововиливу призначають внутрішньовенно терліпресин або вазопресин. Також призначається соматостатин (не прописують при хворобах нирок). Найкращий ефект отримано від ендоскопічної склеротерапії, методом якої вводять у вену склеротизуючу речовину. Таке лікування допомагає восьми пацієнтам з десяти. 4. Також використовується оперативне лікування вен шлунка та стравоходу, яке призначають для профілактики наступних крововиливів. 5. Якщо ж пацієнт вже пережив два крововиливи і страждає цирозом печінки, то йому призначають пересадку печінки. При наявності кровотечі ймовірність летального результату становить сорок відсотків. Захворювання важке і успіх лікування залежить від складності основного захворювання.