Чи небезпечно бути шульгою?

Мозок - це права і ліва півкуля. І люди бувають «правшами» і «шульгами». Як же це виявляється в діяльності людини, і чи небезпечно бути «шульгою»?

Мабуть, небезпечніше, ніж правшою. У всякому разі, такий висновок доктора Діани Хелпері і психолога Стенлі Корена. У Південній Каліфорнії, за їхніми даними, середня тривалість життя становить 75 років для правшої і тільки 66 років - для людей, які вважають за краще виконувати складні роботи лівою рукою.

Шульги становлять від 10 до 20% населення планети (дані американського тижневика «Тайм» і німецького журналу «Штерн»). Ці півмільярда змушені жити в мирі, практично не пристосованому до їх потреб і потреб.

Керування автомобілем, клавіатура акордеона - фактично все розраховано на людей, для яких «основною» є права рука. Шульги можуть пригадати, а решту - спробувати, наскільки «зручно», наприклад, пересмикнути затвор автомата лівою рукою.

Ймовірно, причина в особливостях людської психіки та анатомії. Ліва півкуля мозку, що «управляє» правою рукою, одночасно «відповідає» і за технічну творчість людини. Тут, вважають, зосереджені точні знання, ведуться математичні розрахунки, визрівають технічні проекти. «Покровитель» же лівої руки - права півкуля головного мозку - вважається осередком емоцій і асоціацій, центром художньої творчості.

Можливо, тому настільки велика частка лівшої в числі видатних людей: Александр Македонський, Юлій Цезар, Наполеон, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Альберт Ейнштейн, Пабло Пікассо, Мерилін Монро, Чарлі Чаплін, Мартіна Навратілова, Пол Маккартні, Рінго Старр, Джеральд Форд тощо.

І тим не менш ставлення праворуких до своїх, найчастіше великих, але побратимів, які перебувають у чисельній меншості, в кращому випадку малоповажливе, а то й зовсім прикре. Посудіть самі: «правити», «керувати», входити в «уряд», вершити «правосуддя», бути «правофланговими» і боротися за «праве діло» можуть і повинні хіба тільки правші? А «ліві» заробітки і підозрілі походи «наліво» - це лише шульга?

Подібна моральна дискримінація зафіксована і у французькій мові: «гоше» - не тільки шульга, а й «нетактовна», «дурна» людина. Іспанський «зурдо» - це ще й «підозрілий тип». Латинь стверджує, що «правий» - це «вмілий», а «той, що зліва», - «недоречність». Та й в англомовному світі: «щоб все було добре» - «олл райт», тобто і тут обов'язкове «справа».

Дискримінаційне ставлення до лівш, вважають дослідники, проглядається вже в давніх джерелах. У Євангелії від Матвія (гл. 25) вказується, що Господь збере «овець» своїх, праведних праведних від себе, і приготоване їм царство Боже. Нечестивців же, побудованих від нього зліва, Господь направить «у вогонь вічний, приготований діаволу» і «борошно вічне».

«Втіхою» для ліворукої меншини може слугувати висновок фізика Вольфганга Паулі: елементарних частинок, що рухаються по своїх орбітах справа наліво, проти годинникової стрілки, в природі більше.

Стенлі Корен, психолог з Ванкувера (Канада), звернув увагу на те, що відсоток лівшої серед населення в міру старіння зменшується. Так, серед двадцятирічних майже 13% лівшої, а ось серед вісімдесятирічних менше одного відсотка. Причому справа не в переучуванні: навчитися все робити правою рукою вдається лише небагатьом лівшам.

Проаналізувавши статистику нещасних випадків за чотири роки серед двох тисяч молодих людей, Корен виявив, що шульги на 20% частіше правшої піддаються спортивним травмам, на стільки ж частіше з ними бувають нещасні випадки на роботі і на 40% - у побуті.

Вони на 54% частіше правшої травмують себе знаряддями праці (невже таким же незручним був і тульський майстер?). Психолог, однак, вважає, що шульги не менш вправні, ніж правші, їм просто незатишно в світі, де все пристосовано для правої руки.