Наш шестирічний син страшний песиміст. Він постійно похмурий і непривітний. Він здатний повалити в зневіру всю сім'ю. Всі наші спроби змінити його поведінку не дали ніяких результатів, а його настрій і ставлення до оточуючих стають тільки більш похмурими і сердитими. Що нам з ним робити?

Що відбувається з дитиною, яку батьки надмірно оберігають від усіх проблем, не намагаються виховувати у неї почуття відповідальності, не покладають на неї посильних обов'язків, з якими він міг би впоратися?

Дозвольте позначити шість основних положень, якими, думаю, ви зможете скористатися. У запропонованих принципах виражена сутність моїх поглядів (автор статті Дж. Добсон) на порядок і дисципліну, а також на покарання за їх порушення.

Мені б хотілося керувати поведінкою своєї впертої дитини і направляти її в потрібний бік, але я боюся ненавмисно підірвати її духовні сили і завдати шкоди формуванню її почуттів. Як поводитися з дитиною, коли вона погано поводиться, щоб не зашкодити її самосвідомості?