Лимонна ефірна олія є наслідком переробки плодів вічнозеленої рослини, яка досягає у висоту більше п'яти метрів і відноситься до сімейству рутових. Зростає ця рослина в Південно-Східній і Південній Азії, Північній Америці, а також в субтропічних країнах Європи. Плоди цієї рослини наділені численними корисними компонентами. Це і органічні кислоти, і пектинові речовини, і цукор, і каротин, і мінеральні солі. Дуже багато в них і вітамінів таких як: тіамін, рибофлавін, аскорбінова кислота, рутин, флавоноїди та деякі інші. Зосереджені в плодах і мінеральні солі такі як: кальцій, залізо, кремній, фосфор, марганець, мідь і так далі. Жирна олія і гіркі речовини - це компоненти насіння. У всіх частинах цієї рослини є ще й ефірні масла. Лимонна ефірна олія являє собою рідину світло-жовтого або світло-зеленого кольору, яка наділена приємним ароматом лимона. До складу цієї олії входять: терпені, ліналоол, цитраль, цитронелаль. Дев'яносто п'ять відсотків усіх компонентів становлять саме терпені. Отримують цю олію за допомогою холодного пресування свіжого навколоплідника. Лимонне ефірне масло прийнято вважати одним з кращих засобів для боротьби з різними видами блефаритів. Застосовується воно тільки зовнішньо. Отже, з нього можна робити примочки і прикладати їх до хворих віків. Варто зазначити, що цю ефірну олію можна застосовувати ще для лікування таких захворювань як: ангіна, отит, синусит, стоматит і багатьох інших.

Радіойодтерапію прийнято вважати основним методом лікування базедової хвороби, причому в багатьох країнах світу. Даний метод лікування зайняв лідируючу позицію тільки тому, що сучасне медикаментозне лікування, на жаль, є малоефективним. Якщо вірити статистичним даним, то за допомогою спеціальних лікарських засобів позбутися цієї недуги вдається тільки в сорока - сорока п'яти відсотках випадків зі ста. Що ж робити всім іншим хворим? Виходить, що їм ніяк не обійтися без допомоги хірургічного втручання або радіотерапії. Відразу ж зазначимо, що іноді без операції дійсно не обійтися, проте відзначається це досить рідко. У всіх же інших випадках найкраще скористатися допомогою терапії радіоактивним йодом, так як саме цей метод відносять до числа найбезпечніших. Вся справа в тому, що такий курс терапії не викликає будь-яких ускладнень. Більш того, він абсолютно безболісний і не залишає будь-яких косметичних дефектів, чого не можна сказати про хірургічне втручання, після якого на шиї залишається рубець. Відразу ж звернемо увагу читачів на той факт, що перед початком такого лікування хворому потрібно буде в найперше здати всі необхідні аналізи, а також пройти деякі обстеження. Після того як Ваш лікар буде на всі сто відсотків впевнений в тому, що Вам особисто таке лікування підходить, Ви будете повідомлені щодо дати госпіталізації. Найчастіше вже за сім днів до початку лікування базедової хвороби за допомогою радіоактивного йоду пацієнту рекомендують припинити прийом тих чи інших тиреостатичних медикаментів. У список таких медикаментів можна занести мерказолил, тирозол, пропицил і деякі інші. Якщо мова йде про лікування даної недуги у жінки, тоді дуже важливо зробити і тест на вагітність, щоб виключити можливість виношування плоду. Пояснюється даний факт тим, що при вагітності проводити таке лікування категорично заборонено. Підготовка до лікування базедової хвороби з використанням радіоактивного йоду передбачає також дотримання спеціальної дієти, почати дотримуватися якої слід за чотирнадцять днів до початку курсу терапії. В даному випадку хворому потрібно буде знизити до мінімуму всі ті продукти харчування, до складу яких входить велика кількість йоду. Це стосується всіх морепродуктів, йодованої солі, харчових добавок і вітамінів, у складі яких є йод, а також соєвих продуктів. У жодному разі не можна використовувати весь цей час і спиртовий розчин йоду. І ще, перед тим як Вам дадуть прийняти капсулу радіоактивного йоду дуже важливо розповісти фахівцям про всі наявні у Вас патології, якщо такі є. Важливе значення має і характер кишкової функції. Якщо у Вас відзначаються запори, обов'язково розкажіть про це Вашому лікарю. У таких випадках призначають ще й слабкий медикамент, який потрібно приймати як під час курсу терапії, так і після такого лікування. Перед прийомом капсули йоду їсти не слід сто двадцять хвилин. Таку ж кількість часу не можна їсти і після її прийому. Воду пити дозволяється. До числа побічних ефектів такої терапії можна зарахувати як локальну припухлість в області шиї, так і нудоту, слабкість, блювоту, зниження апетиту, а також не зовсім приємні відчуття в горлі.

Під час вагітності майбутня матуся може відзначати як часте сечовипускання, так і больові відчуття під час випорожнення сечового міхура. Що стосується безпосередньо частого сечовипускання, то дане явище прийнято вважати нормою. Обумовлено воно постійним зростанням матки, яка тисне на сечовий міхур, при цьому провокуючи часті позиви до випорожнення. У більшості випадків дане явище спостерігається в першому і третьому триместрі вагітності. У третьому триместрі воно виникає через опущення в тазову область головки плоду. А от якщо крім частих позивів жінка відчуває ще й біль, а також печіння, покалювання або свербіння при сечовипусканні, тоді їй слід якомога швидше отримати консультацію гінеколога, оскільки всі ці ознаки можуть сигналізувати про розвиток такої патології як цистит. Чому саме цистит? Справа в тому, що саме це захворювання в більшості випадків йде рука об руку з вагітністю. Всі майбутні матусі входять до групи ризику розвитку саме цієї патології і все тому, що гормонам вагітності властиво викликати деякі зміни в сечових шляхах, які є сприятливою умовою для виникнення циститу. Під циститом ховається запалення сечового міхура. Крім того, що сечові шляхи видозмінюються, на них тисне ще й зростаюча матка, що в кінцевому підсумку заважає виходу всієї сечі з жіночого організму. Решта сеча є свого роду осередком інфекції. У разі тривалої відсутності лікування циститу ця патологія може спровокувати розвиток ще й пієлонефриту, тобто інфекційної недуги нирок. Про це слід пам'ятати завжди і не запускати дане запальне захворювання. Як можна розпізнати цистит при вагітності? До числа типових ознак цієї запальної патології можна віднести як біль при сечовипусканні, так і нездатність затримати вихід сечі, ускладнення при випорожненні сечового міхура, судоми або печіння в нижній частині живота або спини, часте сечовипускання і каламутний колір сечі. Відразу ж зазначимо, що сеча в таких випадках не тільки стає каламутною, але ще й набуває досить специфічного неприємного запаху. Які заходи профілактики циститу при вагітності? Найперше вагітна жінка повинна запам'ятати, що проміжність слід витирати тільки зверху вниз і ніяк не навпаки. Крім цього кожна майбутня матуся зобов'язана випивати на добу не менше восьми склянок води. Дуже важливо якомога частіше змінювати прокладку на кожен день. Носити потрібно тільки білизну з бавовни. Ванну під час вагітності приймати не слід. Замініть ванну душем. У жодному разі не можна носити тісну білизну і панчохи. Перед кожним статевим контактом вологаїще слід ретельно промивати теплою водою. Як до, так і після статевого зносини необхідно випорожнювати сечовий міхур. Вологище за допомогою душу мити не рекомендується. І ще, у разі якщо при статевому контакті відзначається надмірна сухість вологолища, тоді скористайтеся допомогою мастила, але тільки на водній основі. Тільки чітко дотримуючись всіх цих рекомендацій, Ви зможете попередити розвиток цієї далеко не найприємнішої недуги.

Базедову хворобу прийнято вважати однією з найпоширеніших патологій, захворюваність якої з кожним роком зростає. Так як пацієнтів, які страждають від даної недуги предостатньо, не дивно, що сучасним фахівцям відомі про дане захворювання всі тонкощі. Сучасна медицина пропонує і кілька варіантів терапії даної недуги, що також важливо. Базедова хвороба є результатом надмірної кількості тиреоїдних гормонів, які виробляються збільшеною в розмірах щитовидною залозою. Відразу ж зазначимо, що даному патологічному стану властиво вражати переважно жінок, чий вік варіює в межах від двадцяти до п'ятдесяти років. Нерідко можна почути слова про те, що ця патологія - це той же тиреотоксикоз або гіпертиреоз. Насправді дане переконання назвати вірним не можна. Якщо говорити безпосередньо про тиреотоксикозу, то під даною патологією ховається цілий ряд ознак, які виникають на тлі наявності в організмі людини надмірної кількості гормонів щитовидної залози. Цей стан може спостерігатися як при раку щитовидної залози, так і при тиреотоксичній аденомі, різних видах тиреоїдиту, багатовузловому токсичному зобі, на тлі вживання в їжу дуже великої кількості йоду тощо. В результаті, надмірний рівень гормонів щитоподібної залози в організмі - це ще не факт того, що фахівець має справу безпосередньо з базедовою хворобою. Щоб поставити воістину точний діагноз, потрібно буде здати цілий ряд аналізів, а також пройти всі необхідні обстеження. Який же ступінь тяжкості цього патологічного стану? Ступені тяжкості цього патологічного стану визначаються силою ураження щитоподібної залози. Сучасні фахівці виділяють всього три ступені, а саме легкий, середній і важкий. Якщо говорити про легкий ступінь, то він супроводжується часттям серцебиття до ста ударів на хвилину, зниженням загальної маси тіла на десять - п'ятнадцять відсотків, а також значним зниженням працездатності хворого. Що стосується середнього ступеня, то він характеризується надмірною нервовою збудливістю, зниженням загальної маси тіла більш ніж на двадцять відсотків, а також часттям серцебиття до ста - ста двадцяти ударів на хвилину. І, нарешті, важкий ступінь супроводжується розвитком мерехтливої аритмії і тахікардії. Загальна маса тіла таких хворих знижується на п'ятдесят відсотків. У таких пацієнтів спостерігається і недостатність кровообігу, повна втрата працездатності, а також токсичне ураження печінки. Даний ступінь прийнято вважати вкрай небезпечним, так як саме на цій стадії про себе можуть дати знати досить серйозні ускладнення. До їх числа можна зарахувати як помутніння рогівки, так і тромбоз вен сітківки ока, міокардіодистрофію, прогресуючу втрату зору, тиреотоксичний криз, а також порушення ковтання і мови. Існує й інша класифікація стадій розвитку базедової хвороби. В даному випадку фахівці виділяють нульову, першу і другу стадію, які визначаються вираженістю наявних ознак. При нульовому ступені зоб побачити неможливо. Більш того, його не вдається навіть промацати. При першому ступені фахівцеві вдається промацати деяку освіту, якій під час ковтання властиво змішатися. І, нарешті, при другому ступені щитоподібна залоза вже дуже добре видна навіть при нормальному розташуванні голови.