Гострий бактеріальний простатит може дати про себе знати, викликавши як місцеві, так і загальні ознаки. Що стосується місцевих симптомів, то найчастішим з них прийнято вважати біль при сечовипусканні, а також порушення процесу випорожнення сечового міхура. Місцерозташування больових відчуттів безпосередньо залежить від локалізації вогнища запалення в області передміхурової залози по відношенню не тільки до прямої кишки, але і до уретри, а також шийки сечового міхура. Біль при сечовипусканні може бути як гострою, так і ноющою. Почуття печіння також може бути різною інтенсивністю. Крім цього при наявності простатиту хворі скаржаться і на больові відчуття в проміжності, а також над лоном. Часом біль турбує тільки під час акту дефекації або в сидячому положенні. Відразу ж зазначимо, що процес сечовипускання може бути порушений як за обструктивним, так і за ірритативним типом. Часом внаслідок значно набряклості простати, а також порушення процесу випорожнення сечового міхура відзначається ще й гостра затримка сечі. У разі якщо процесу запалення вдасться атакувати ще й стінку сечового міхура, а також клітковину, яка його оточує, тоді про себе дадуть знати і часті позиви-тенезми. У разі якщо процес буде залучено ще й стінки прямої кишки або жирова клітковина навколо цієї області, тоді розвинеться ще й проктить або парапроктує. Обидві ці патології викликають біль вже ні при сечовипусканні, а при акті дефекації. Досить часто спазми в області анального отвору настільки виражені, що через них неможливо навіть провести пальцеве ректальне обстеження. До числа загальних ознак, які можуть виникнути при простатиті, можна зарахувати як лихоманку, так і загальне нездужання, слабкість, а також інтоксикацію. Найчастіше спостерігається все ж підвищення температури тіла. Симптоми загальної інтоксикації організму дають про себе знати тільки в тому випадку, якщо запальний процес переходить на тканини, які оточують передміхурову залізу. При фізикальному дослідженні вдається виявити як поблідання, так і надмірну вологість шкірних покривів, тахікардію, хворобливість внизу живота, сухість мови. Оцінити загальний стан передміхурової залози вдається за допомогою пальцевого ректального дослідження, під час якого лікар відзначає ті чи інші зміни в даній області. Найбільш явною ознакою в таких випадках прийнято вважати надмірну хворобливість даної області. У разі катарального запалення передміхурової залози її розміри можуть залишитися і незмінними. Більш того, не відзначається ніяких змін і в чіткості її контурів. А от якщо на обличчя фолікулярна форма даної патології, тоді спостерігається значне збільшення простати. Більше того, даний орган стає неоднорідним через утворення в ньому щільних ділянок. При гострому паренхіматозному простатиті також відзначається значне збільшення передміхурової залози, вона стає щільною, але при цьому залишається однорідною. У разі абсцедування одна з ділянок випадає. Якщо ж запалення атакує і стінку прямої кишки, а також параректальну клітковину, тоді під час пальпації вдається виявити тестувате, пастозне утворення, якому не притаманні чіткі межі.

Якщо Ваш малюк почав проситися в туалет дуже часто, завчасно лякатися не варто. Для початку згадайте, скільки він пив до цього. А може, він просто з'їв досить велику кількість дині або кавуна? Якщо ж причина криється ні в цьому, тоді цілком можливо, що у малюка є якась патологія. Для початку нагадаємо, що кожна дитина - це ніяк не маленька доросла людина, оскільки будова її тіла, а також працездатність її органів наділені численними відмінними рисами. Відразу ж зазначимо, що будова нирок у дітей потроєна таким чином, що малюки ходять в туалет набагато частіше, ніж дорослі. Так, наприклад, новонароджені мочаться близько чотирьох - п'яти разів на добу. А ось діти у віці одного року - від п'ятнадцяти - до шістнадцяти разів протягом двадцяти чотирьох годин, що є нормою. Загалом, частота сечовипускання безпосередньо залежить від віку дитини. Більше того, одне лише часте сечовипускання найчастіше абсолютно ні про що не говорить. Якщо ж крім частого сечовипускання відзначаються ще й інші далеко не найприємніші ознаки, тоді даний факт без належної уваги залишати вже не варто. До числа таких не найприємніших ознак можна віднести в найперше біль при сечовипусканні. Діти можуть відчувати біль під час випорожнення як на тлі запальних процесів в області нижніх сечових шляхів, так і внаслідок запалення зовнішніх статевих органів, а також в результаті виділення великих кристалів солей. Найчастіше діти віком від трьох до семи років можуть вказати на наявність болю при сечовипусканні. Якщо ж даного роду ознака спостерігається у зовсім ще крихітних діточок, тоді при його наявності вони при випорожненні сечового міхура найчастіше кряхтять, морщаться і плачуть. Звернемо увагу батьків і на те, що дитина може кряхтіти і плакати не обов'язково під час сечовипускання, але і до або після цього. Іншою явною ознакою тих чи інших патологій у дитини прийнято вважати помилкові позиви до сечовипускання. Виявити їх нескладно, оскільки діти в таких випадках просяться в туалет вже через кілька хвилин після попереднього випорожнення, при цьому нічого не роблять. Часом у дітей спостерігається ще й біль в області живота або попереку. Про такі больові відчуття обов'язково розповість малюк віком від трьох до семи років. Якщо ж дитина зовсім маленька, тоді про біль розкажуть її болючі гримаси, плач без особливої причини, смикання ніжками. Больові відчуття в таких випадках можуть носити як схваткоподібний, так і тупий або ноючий характер. Нерідко про наявність тієї чи іншої патології можна запідозрити і в тому випадку, якщо у дитини відзначається енурез, тобто нестримання сечі. Найчастіше дане явище спостерігається при таких патологіях як цистит, пієлонефрит і уретрит. Бувають і такі випадки, коли даний стан відзначається і при психічних недугах або при патологіях центральної нервової системи. До числа інших ознак, які можуть спостерігатися спільно з частим сечовипусканням, можна віднести головний біль, безсоння, надмірну слабкість, часте зригування, загальне нездужання, блювоту, втрату апетиту і так далі.

Біль при сечовипусканні може бути сигналом як гонореї, так і трихомонозу, кандидоза, а також багатьох інших патологій, причому не тільки біль, але і почуття печіння, різь тощо. Поговоримо про кожну з даних недуг детальніше. Під гонореєю ховається інфекційна патологія, яка виникає при впливі на організм гонококів роду Neisseria. Даній патології властиво передаватися статевим шляхом. Гонококи в даному випадку вражають практично всі органи сечостатевої системи, а саме шийку матки, сечовипускальний канал, нижню частину прямої кишки тощо. У представниць слабкої статі ця недуга в сімдесяти відсотках випадків розвивається без будь-яких симптомів. У всіх же інших тридцяти відсотках випадків жінки звертаються за допомогою до фахівця зі скаргами як на часте сечовипускання, так і на біль, а також печіння при сечовипусканні. Крім цього у них спостерігаються ще й виділення з гнієм. Часом на тлі даного захворювання відзначається і надмірна набряклість статевих доль і все тому, що ця недуга розвивається запальний процес у статевих залізах. Що стосується трихомонозу, то даній патології також властиво передаватися під час статевого контакту від хворого партнера до здорового. До числа збудників даної недуги можна віднести як найпростіших паразитів, так і трихомонади, які проживають у вологолищі, простаті або насіннєвих бульбашках. Як тільки трихомонади проникають в організм, вони тут же починають атакувати сечовипускальний канал, провокуючи розвиток в ньому запального процесу. У представниць слабкої статі при даній патології відзначається запалення вологолища і шийки матки. Більш того, ця недуга вражає і залози, яким властиво виробляти слизову мастила. Курс терапії даної патології передбачає використання антибіотичних медикаментів. Про кандидата напевно чули багато. Насправді це молочниця, яка в найперше дає про себе знати, викликаючи не тільки свербіння, але ще й роздратування в області статевих органів. Свербіж при кандидозі настільки виснажує, що, часом, він провокує розвиток невротичного стану. При молочниці відзначається набряклість, а також хворобливість і статевих доль, а також вологоліщної стінки. Виділення при цьому захворюванні наділені білим забарвленням, а також досить специфічним запахом. Усім своїм зовнішнім виглядом вони нагадують молоко, що згорнулося. Саме цей факт став поштовхів виникнення другої назви даної недуги. У разі якщо кандидоз вчасно не почати лікувати, даний факт стає причиною розвитку печіння і болю при сечовипусканні. У таких випадках жінка може відчувати біль і під час статевого акту. Відразу ж відзначимо, що молочниця може спостерігатися не тільки у жінок, але і у чоловіків, тільки у представників сильної статі даний патологічний стан найчастіше не супроводжується ніякими ознаками. Навіть якщо кандидоз був виявлений тільки у жінки, курс лікування в обов'язковому порядку повинен пройти і чоловік. Які саме медикаменти слід використовувати в боротьбі з тією чи іншою патологією, Ви зможете дізнатися на консультації гінеколога, уролога, венеролога або андролога.

Біль у копчику іменується в сучасній медицині одним-єдиним терміном, а саме кокцигодінією. Відразу ж відзначимо, що в більшості випадків від даного роду больових відчуттів страждають жінки і все тому, що саме їх організм влаштований таким чином, що поруч з копчиком у них розташовуються численні дітородні органи. Важливо відзначити і той факт, що вік пацієнток може бути досить різноманітним, при всьому при цьому найчастіше страждають представниці слабкої статі, чий вік варіює в межах від сорока до шістдесяти років. Якщо говорити безпосередньо про причини, яким властиво провокувати розвиток болю в копчику, то їх насправді предостатньо. Однією з найчастіших причин прийнято вважати патології або травми як копчикових, так і хрещених нервових сплетінь. У разі якщо болі в даній області виникли після травми, тоді, швидше за все, відбулося зміщення або вивих копача. Бувають і такі випадки, коли після травми в тканинах, які оточують даний орган, формуються рубці, яким також властиво викликати больові відчуття. Іншою досить частою причиною розвитку кокцигодинії є міозит прилеглих м'язів. В даному випадку знову таки на обличчя зміщення або вивих копача. Відмінною особливістю посттравматичної кокцигодинії прийнято вважати те, що травму хворий міг отримати і набагато раніше, а ось біль починає турбувати його тільки через певний проміжок часу. У підсумку, людина все ніяк не може зрозуміти, чим саме викликані больові відчуття. До числа інших не менш поширених причин розвитку таких болів можна зарахувати як опущення проміжності, що в більшості випадків спостерігається після пологів, так і патології м'язів і нервів в області проміжності, а також поноси або запори, через які людині доводиться досить тривалий проміжок часу проводити в туалеті. Нерідко до розвитку даного роду больових відчуттів призводять і рубцеві зміни в області заднього проходу, які виникають переважно після хірургічних втручань. У медичній практиці трапляються і такі випадки, коли пацієнти приходять зі скаргами на болі в копчику, які виникають внаслідок постійного сидіння на чомусь досить м'якому. Існує і так званий взаємозв'язок таких болів з патологіями прилеглих органів. Це можуть бути захворювання як клітковини малого тазу, так і кісток тазу, м'язів тазового дна, прямої кишки тощо. Якщо говорити про патогенез больових відчуттів в області копчика, то він обумовлений, насамперед, не тільки місцевим спазмом проміжнісного м'яза, але і скороченням тазових зв'язок. В окремому вигляді підвищений тонус даного м'яза являє собою окрему патологію, яка не має абсолютно нічого спільного з класичними недугами органів малого тазу. Тут же звернемо увагу читачів і на той факт, що курс терапії кокцигодінії визначається в найперше причиною розвитку даного патологічного стану. Це і не дивно, так як, тільки позбувшись головної недуги, можна буде забути і про турбуючий біль. До числа методів лікування даного стану можна віднести як консервативне лікування, так і фізіотерапевтичні процедури, а також хірургічне втручання. Часом не обійтися без допомоги і нейропсихотропних засобів.