Ножем по склу: чому нас бісять звуки і які дратують сильніше за всіх

Хтось клацає пальцями, а тебе це бісить? Капає вода, а тебе це бісить? Ми вже мовчимо про пінопласт по склу - від цього взагалі голова може вибухнути. А чи знаєш ти, що когось пінопласт зовсім не турбує, зате до трясучки доводять чавкання і жування? Вчені розібралися, які звуки дратують нас найсильніше, чому це відбувається і чи можна з цим щось зробити.

Почнемо з того, що стан, при якому людина не переносить ті чи інші звуки, має власну назву. Це мізофонія (або місофонія) - селективна звукова чутливість. Люди, які страждають на місофонію, можуть реагувати на звуки по-різному: вони можуть викликати огиду, тривогу або лють. Так-так, саме лють, причому різного ступеня вираженості: хтось реагує настільки гостро, що може проявити агресію, навіть кинутися в бійку.

Не всі звуки однаково бісять: для кожного подразнювальними тригерами стають різні звуки. Одному нестерпно чавканя, а іншому на це наплювати, але зате він абсолютно не виносить те, як люди покашлюють, позіхають і, про жах, навіть дихають. Перебувати в громадському місці таким людям болісно і навіть страшно - постійно дратівливі звуки можуть викликати щось типу панічних атак або нападів люті.

Дійсно, організм може відреагувати на них гостро: серцебиття частішає, кидає в жар, людина пітніє, сильно тривожиться і напружується.

У дослідженні, проведеному в 2017 році, було доведено, що сильніше за інших на дратівливі звуки реагують частини головного мозку, які також відповідають за довготривалу пам'ять і виникнення почуття страху. Але поки немає відповіді, чому деякі люди виявляються чутливі до тих чи інших звуків, а інші майже не реагують на них.

Втім, швидше за все, справа тут у генетиці: експертам сервісу 23andMe вдалося виявити зв'язок між місофонією і деякими мутаціями, крім того, гострою реакцією на звуки частіше страждають люди з обсесивно-компульсивним розладом.

Найбільш бісні звуки: що дратує найсильніше

Вчені також з "ясували, які звуки дратують нас сильніше за інших. Ось що найчастіше нас бісить.

Ніж по склу був визнаний найбільш дратівливим - абсолютна більшість назвали його серед найбільш ненависних звуків. Крім того, в топ потрапили такі звуки:

• нігті по шкільній дошці;
• крейди по шкільній дошці;
• скрип гальм;
• плач дитини;
• жіночий крик.

Дивно, але той самий пінопласт по склу в списку не значиться, хоча ми-то знаємо, що багатьох бісить саме він.

Втім, для тих, хто працює в офісі, більш актуальні інші звуки, що видаються людиною. І ось що виводить місофоніків із себе:

• жування жуйки з чавканням;
• хруст - хрусткі чіпси в шуршачій упаковці, шелест фольги від шоколадки, горішки в пакетику;
• звук клавіш на клавіатурі - через те, що хтось занадто швидко, голосно, активно друкує, розгоралося не менше офісних воєн, ніж через кондиціонер або музику в офісі;
• всмоктування - людина п'є через трубочку і голосно втягує в себе напій або ж без всяких трубочок їсть таким же чином макарони. Впевнені, що він отримує задоволення, але місофоніки від такого готові отримати інфаркт міокарда.
• розмова з набитим ротом - це не тільки неввічливо, але й дратує, адже слухати це просто неможливо;
• зморкання - ще одна дратівлива гучна звичка, яка виводить із себе багатьох. Причому місофоніки бісяться від звуку, а решта - від того, що хтось, можливо, застуджений, але не залишився вдома, а прийшов разом із заразою в громадське місце. Дратує і хлюпання носом, і висмаркування.
• клацання ручкою - ще одна популярна офісна звичка, особливо дратівлива і стомлююча на нарадах. Особливо чутливих клацання ручкою може довести до ручки - у всіх сенсах;
• відрижка - тут без коментарів.

Як впоратися з місофонією: що робити, щоб звуки не дратували

Більшість з тих, хто стикається з дратівливими звуками, все ж примудряються жити з цим. Їхній дискомфорт не надто великий. Але існують люди, які жахливо себе почувають, коли чують звуки-тригери. Сильна тривога, напруга, панічна атака - їх вони відчувають дуже часто, і, звичайно, це заважає їм і жити, і працювати, і перебувати в суспільстві. Точна кількість людей, які страждають цим розладом, невідома, адже далеко не всі звертаються до лікарів. Багато хто впевнений, що такий стан - варіант норми і так (або майже так) відбувається у багатьох, якщо не у всіх. А ті, хто вирішує зізнатися, часто зустрічають нерозуміння з боку оточуючих і навіть лікарів.

Єдиного способу, який дозволяє позбутися місофонії, не існує. Однак лікарі відзначають, що досягти деяких успіхів можна, використовуючи когнітивно-поведінкову терапію.