«» Великою чорною смертю «» нарекли в XIV столітті лютий розгул чумних епідемій, що забирали в Європі набагато більше життів, ніж найбільш спустошливі війни. Згідно з даними, зібраними за розпорядженням Папи Римського Климента IV, померло 48 мільйонів осіб - населення планети не перевищувало тоді півмільярда. І це лише один приклад. Адже були ще віспа, холера, тиф... Звичайно, тріумфи медицини змусили епідемії і пандемії зменшити апетит. Хоча... Звичний і неминучий, немов дощова погода, щорічний грип у 1957 році коштував життя більше ніж мільйону землян, а в 1968-му - півтора мільйонам. Це не кажучи вже про такі хвороби, як СНІД.Мучителі «чому» Питаннями «що робити» і «як лікувати» люди задавалися спочатку. Набагато складніше з питанням «чому». Їм мало хто задавався. А якщо і задавався, то за багато століть далі гіпотези «кари Божої» колективний розум не просунувся. Але і це ще не все. Десь у безкрайності степів мешкав собі кочовий народ - за нинішніми мірками не те що на велике місто, на пристойний мікрорайон ледь натягував. Пасли худобу, жили тихо-мирно. І раптом... У лічені роки стає цей народ войовничим плем'ям, ласкою і таскою гуртує навколо себе навколишніх мешканців і обертається ордами Чингісхана або «Божого молота» Аттіли.