Ускладнений гіпертонічний криз

Такий різновид криз зустрічається приблизно в трьох відсотках випадків. Перебіг кризу важкий і наслідки його серйозні: сорок відсотків пацієнтів протягом трьох років після кризу помирають від крововиливу в мозок або від відмови нирок. Пацієнта необхідно якомога швидше направити в реанімацію, де йому знижують тиск, а також проводять парентеральне лікування. Протягом однієї години слід зменшити тиск і помістити хворого в спеціалізоване відділення лікарні. Найбільш переважно за проміжок півгодини - година зменшити тиск на двадцять п'ять відсотків від вихідних цифр. Питання про те, яких цифр слід прагнути, вирішує тільки лікар на підставі індивідуальних особливостей пацієнта. Ускладнений гіпертонічний криз небезпечний наступними явищами:

• Інфаркт тканин головного мозку трапляється у двадцяти чотирьох відсотках випадків,
• Готік тканин легенів трапляється у двадцяти двох відсотках випадків,
• Набряк тканин мозку спостерігається в сімнадцяти відсотках випадків,
• Гостра недостатність лівого шлуночка спостерігається в чотирнадцяти відсотках випадків,
• Інфаркт міокарда або стенокардія - у дванадцяти відсотках випадків,
• Еклампсія - в чотирьох з половиною відсотках випадків,
• Розшарування стінки аорти - у двох відсотках випадків.

Потрібно мати на увазі, то заходи щодо зниження тиску при такій формі кризу часто проводяться в якості допоміжного засобу. Основним же засобом є інші реанімаційні дії, наприклад, нормалізація кровообігу в коронарних судинах, якщо є гострий коронарний синдром. Якщо пацієнтка перебуває в стані еклампсії, необхідно терміново здійснити родорозв'язок. Слід мати на увазі, що введення препаратів у вену є більш щадним по відношенню до організму хворого і дозволяє ретельніше контролювати дію ліків, хоча вживання оральних форм ліків простіше. Так, при використанні нітрогліцерину або нітропрусида натрію можна простежувати за зменшенням тиску і впливати на процес, методом зміни швидкості вливання препаратів. При зниженні тиску до необхідних величин можна тут же перестати вливати препарат. А ось при вживанні таблеток таке неможливо. Тому існує ризик занадто сильно зменшити тиск і тим самим нашкодити пацієнту. Засобом, що використовується найбільш широко при ускладнених гіпертонічних кризах, є нітропрусид натрію. Його використовують при гострій недостатності лівого шлуночка, гострій гіпертонічній енцефалопатії, розслоюваній стінці аорти, гіпертензії, викликаній хірургічним втручанням. Якщо вливати препарат внутрішньовенно, дія його настає вже через кілька секунд, а через три - п'ять хвилин тиск приходить в норму. При цьому можна регулювати процес зменшення кров'яного тиску і не допустити гіпотонії. Препарат провокує низку побічних ефектів: блювоту, тремтіння мускулатури, тахікардію, гіпотонію. Крім цього, слід мати на увазі, що препарат отруююче діє на нирки. Якщо використовувати препарат довго і у великих кількостях, ймовірно отруєння ціанідами. Отруйна дія ціаніду визначається за появою нервозності, нудоти, психозу. При виявленні подібних симптомів скасовують нітропрусид натрію і вливають вітамін В12, а також тіосульфат натрію, що є антидотами. Заборонено використання нітропрусида натрію при глаукомі, атрофії зорового нерва, аортальному стінозі, порушенні мозкового кровопостачання в гострій формі, гіпотиреозі, під час вагітності та годування грудьми, при нестачі вітаміну В12 в раціоні. Але якщо питання стоїть про порятунок життя пацієнта, протипоказання не враховуються.