У 60-ті були проведені перші етологічні дослідження поведінки дітей. Кілька великих робіт в цій області були виконані практично одночасно Н.Блертоном Джонсом, П. Смітом і К. Коннолі, У. МакГрю. Перший описав ряд мімічних виразів, агресивні і захисні пози у дітей і виділив грубу гру як самостійну форму поведінки [Blurton Jones, 1972]. Другі провели детальні спостереження за поведінкою дітей віком від двох років дев'яти місяців до чотирьох років дев'яти місяців вдома і в дитячому садку (в суспільстві батьків і без них) і показали наявність гендерних відмінностей у соціальній поведінці. Вони ж припустили, що індивідуальні особистісні відмінності можна описувати на підставі даних про зовнішні поведінкові прояви [Smith, Connolly, 1972]. У.МакГрю в книжці «Етологічне вивчення поведінки дітей» навів детальну нагорому дитячої поведінки і довів застосування етологічних концепцій і понять, таких як домінування, територіальність, вплив щільності групи на соціальну поведінку, структура уваги [McGrew, 1972]. До цього зазначені концепції вважалися застосовними до тварин і широко використовувалися в першу чергу приматологами. Етологічний аналіз конкуренції та домінування у дошкільнят дозволив зробити висновок, що ієрархія домінування в таких групах підпорядковується правилам лінійної транзитивності, вона швидко встановлюється в момент формування соціального колективу і залишається стабільною в часі. Зрозуміло, проблема далека від повного вирішення, бо дані різних авторів вказують на різні аспекти цього феномену. За одними уявленнями, домінування прямо пов'язане з переважним доступом до обмежених ресурсів [Strayer, Strayer, 1976; Charlesworth, Lafreniere, 1983]. По інших - з умінням ладнати з однолітками і організовувати соціальні контакти, звертати на себе увагу (наші дані по російським і калмицьким дітям).