Лімфома Беркітта - симптоми, діагностика, лікування

Лімфома Беркітта - симптоми, діагностика, лікування

Лімфома Беркітта являє собою одну з форм неходжкінських лімфом, яка характеризується досить високим ступенем злоякісності, яка виходить безпосередньо з В-лімфоцитів. Відразу ж зазначимо, що даній патології властиво вражати як лімфатичну систему, так і кров, спинномозкову рідину, кістковий мозок, а також центральну нервову систему. Звертаємо увагу читачів і на той факт, що даного роду злоякісна новоутворення може виникнути в будь-якому віці, проте особливо часто воно відзначається у дітей і молодих людей. Більш того, представники сильної половини людства страждають від даної недуги набагато частіше, ніж представниці слабкої статі. Досить часто ця форма цієї патології виникає і у пацієнтів, які страждають від СНІДу. Важливо сказати, що це захворювання особливо часто зустрічається тільки в певних географічних зонах, а саме в Центральній Африці і Сполучених Штатах Америки. Виникає лімфома Беркітта під впливом збудника під назвою Епштейн-Барр. В Америці цей вірус особливо часто провокує розвиток інфекційного мононуклеозу, а ось в Африці він здебільшого стає причиною розвитку лімфоми Беркітта. Тут же зазначимо, що ця недуга не здатна передаватися від хворої людини до здорової. До числа ознак цього патологічного стану можна віднести в найперше збільшення певного органу або лімфатичних вузлів, які стали місцем накопичення досить великої кількості злоякісних клітин. Цього роду клітини нерідко проникають і в тонку кишку, провокуючи розвиток кровотечі або кишкової непрохідності. У деяких пацієнтів відзначається і набряк шиї або щелепи, що супроводжується найчастіше досить сильними больовими відчуттями. Виявити цю патологію вдається за допомогою біопсії патологічної тканини. Крім цього пацієнта можуть направити ще й на інші обстеження, які допоможуть встановити стадію розвитку наявної патології. Найчастіше дане захворювання не обмежується однією областю ураження, так що в даному випадку рання діагностика відіграє дуже важливу роль. Своєчасна постановка діагнозу - це великі шанси на зцілення. Якщо ж злоякісні клітини встигли досягти крові, кісткового мозку або центральної нервової системи, тоді прогноз, звичайно ж, сприятливим назвати важко. Відсутність курсу терапії закінчується смертю пацієнтів. Лікування даної форми лімфоми передбачає проведення курсу інтенсивної хіміотерапії із застосуванням таких медикаментів як цитарабін, метотрексат, доксорубіцин, циклофосфамід, а також вінкристин. За допомогою хіміотерапії вдається зцілити приблизно вісімдесят відсотків пацієнтів з локалізованою формою даного патологічного стану і приблизно сімдесят відсотків хворих з помірно поширеною недугою. Якщо ж на обличчя номінована форма лімфоми Беркітта, тоді врятувати вдається не більше половини хворих. З ураженнями центральної нервової системи вижити вдається тільки двадцяти відсоткам пацієнтів. До речі, якщо на тлі даного захворювання відзначається ще кровоточивість кишечника, тоді хворому проводять операцію, під час якої видаляють уражену ділянку даного органу.

Механізм розвитку лімфоми

Механізм розвитку лімфоми

Під лімфомами ховаються злоякісні новоутворення, що складаються з клітин імунної системи людини. Насправді під лімфомою передбачають не одну патологію, а цілу групу недуг, яка включає в себе більше тридцяти досить різноманітних патологічних станів. Кожна з даних станів наділена цілим рядом відмінних рис. Відрізняються вони один від одного як молекулярними ознаками, так і наявними симптомами, зовнішнім виглядом молекул, а також методами терапії. Відразу ж відзначимо, що той чи інший курс терапії в даному випадку може бути призначений тільки після того, як фахівцеві вдасться встановити справжню групу захворювання. Сучасні фахівці виділяють два основних типи даної недуги, а саме неходжкінські лімфоми і лімфому Ходжкіна. Якщо говорити безпосередньо про неходжкінські лімфоми, то їх знову таки підрозділюють на два основних варіанти. Відрізняються дані варіанти один від одного переважно причинами їх виникнення. На тлі їх розвитку у пацієнтів в більшості випадків спостерігається явне збільшення лімфатичних вузлів. Важливо відзначити і той факт, що даним пухлинам властиво виникати у всіх органах без винятку, так що їх ознаки можуть бути досить різноманітними. Що ж стосується лімфоми Ходжкіна, то в даному випадку явною її ознакою прийнято вважати збільшення лімфатичних вузлів, яке не супроводжується больовими відчуттями. Тут же звернемо увагу читачів і на той факт, що ця недуга може виникнути в будь-якому віці. Якщо вірити даним статистики, то особливо часто ця патологія зустрічається у віці від п'ятнадцяти до тридцяти років. Який же механізм розвитку даних новоутворень? Почнемо з того, що всім новоутворенням, які виникають у людини, притаманні свої спільні закономірності розвитку. Лімфоми в даному випадку винятком з правил не є. Формуються вони безпосередньо з лімфоцитів. Імунітет містить досить різноманітні варіанти лімфоцитів, які виконують ті чи інші функції. Лімфоцити зазнають певної кількості стадій дозрівання, перед тим як їм вдається покласти на себе певну функцію. Лімфоми в даному випадку можуть з'явитися на будь-якій з цих стадій. Таке велике розмаїття даних новоутворень визначається якраз таки величезною кількістю стадій, а також лімфоцитів. Як правило, дані новоутворення формуються в лімфатичних вузлах тієї чи іншої області людського тіла. Крім цього їм властиво рости і в кістковому мозку, селезінці, тимусі, а також деяких інших органах, що належать до імунної системи. Занурившись в анатомію можна відзначити і той факт, що лімфоїдна тканина присутня практично у всіх органах людського організму. Враховуючи даний факт, нікого не дивує те, що новоутворення часом формуються навіть у кон'юнктиві ока, шлунку або кишківнику. В організмі людини досить швидко циркулюють як нормальні, так і аномальні лімфоцити. Важливо відзначити і той факт, що дані новоутворення роблять досить негативний вплив на всі внутрішні органи, провокуючи різні порушення їх функціонування. Вони ж значно знижують захисні сили організму. У підсумку, організм таких пацієнтів не може боротися і з іншими вірусними, а також інфекційними недугами.

Лімфома - що це таке?

Лімфома - що це таке?

Під лімфомою передбачають патологію, що супроводжується злоякісною трансформацією клітин, які розташовуються безпосередньо в лімфоїдних тканинах. Всі злоякісні форми даної недуги можна підрозділити на хворобу Ходжкіна, а також неходжкінські лімфоми. Якщо говорити безпосередньо про хворобу Ходжкіна, то в даному випадку відразу ж варто відзначити, що по сьогоднішній день фахівцям так і не вдалося встановити справжню причину виникнення даного патологічного стану. Що ж стосується всіх неходжкінських форм, то вони формуються переважно з нормальних лімфоїдних клітин, які з якихось причин стали «заручниками» злоякісної трансформації. У всіх випадках на обличчя злоякісне розростання лімфатичних вузлів, а також селезінки. Крім цього зростання можуть піддатися і екстранодальні тканини. Важливо відзначити і той факт, що воістину ефективний курс терапії може бути прописаний хворому тільки в тому випадку, якщо фахівець зможе визначити точну форму даної патології і все тому, що курс лікування в кожному конкретному випадку наділений цілим рядом відмінних рис. Всі неходжкінські форми являють собою злоякісні патології, які виникають внаслідок злоякісної трансформації з лімфоцитів. Згідно з наявними відомостями лімфоцити розташовуються практично у всіх ділянках людського тіла. Особливо багато їх у кістковому мозку, лімфатичних вузлах, шлунково-кишковому тракті та селезінці. Саме ці органи і являють собою лімфатичну систему. Всі лімфатичні вузли об'єднані між собою лімфатичними судинами, які в свою чергу заповнені лімфоцитами. По цих лімфатичних судинах весь час тече лімфа, яка, врешті-решт, проникає в кров. Сучасні фахівці виділяють три великі групи лімфом, а саме низького, середнього, а також високого ступеня злоякісності. Кожна з цих груп характеризується своїми ознаками, однак, у всіх випадках на обличчя явне збільшення шийних, внутрішньогрудних, підмишкових, внутрішньобрюшних, а також пахових лімфатичних вузлів. Нерідко у пацієнтів відзначається збільшення і селезінки, а також мигдалин у горлі. Бувають і такі випадки, коли новоутворення у вигляді пухлини відзначаються і на стінках шлунка, кишечника або стравоходу. Досить часто слизова оболонка шлунково-кишкового тракту покривається і виразками. До числа загальних ознак можна віднести як надмірну стомлюваність, так і зниження загальної маси тіла, больові відчуття в кістках і животі, підвищення температури, зниження апетиту, слабкість. Щоб виявити даний патологічний стан потрібно в саму першу чергу отримати консультацію фахівця, який вислухає всі Ваші скарги, після чого направить на цілий ряд необхідних, на його думку, обстежень. У даному випадку найчастіше проводять біопсію тканини органу або лімфатичного вузла. Нерідко фахівці звертаються за допомогою і до хромосомного аналізу клітин, який дає можливість відстежити будь-які зміни, що відбуваються в хромосомах хворого. Що стосується лікування лімфом, то це може бути як хіміотерапія, так і променева терапія або поєднання цих двох методів лікування.

Методи терапії лімфоми

Методи терапії лімфоми

У боротьбі з лімфомами фахівці рекомендують використовувати кілька методів лікування, а саме біологічну терапію, хіміотерапію, пересадку кісткового мозку або променеву терапію. Прочитавши цю статтю, Ви зможете ознайомитися з кожним з цих методів більш детально. Почнемо з променевої терапії та хіміотерапії. Під хіміотерапією передбачають один із способів медикаментозного лікування, якому властиво вести боротьбу безпосередньо з раковими клітинами. У випадку з неходжкінськими лімфомами найчастіше застосовують хіміотерапію з використанням комбінацій, що складаються відразу ж з декількох медикаментів. Що стосується променевої терапії, то вона передбачає застосування високоенергетичних рентгенівських променів, які також досить ефективно справляються з раковими клітинами, при цьому значно зменшуючи розміри злоякісних новоутворень. Променеву терапію іменують також радіотерапією. Обидва дані методу відносять до категорії найпоширеніших способів терапії всіх неходжкінських форм даної патології. Нерідко дані методи поєднують один з одним. Якщо говорити про пересадку кісткового мозку, то даний метод являє собою одну з форм хіміотерапії, при якій використовуються дуже великі дозування спеціальних токсичних медикаментів. Так як даним лікарським засобам властиво знищувати не тільки ракові, але ще й здорові клітини кісткового мозку, після такого курсу терапії хворі потребують пересадки даного органу. Таке оперативне втручання дозволяє відновити здатності організму пацієнта знову виробляти як червоні, так і білі кров'яні клітини. Нерідко для пересадки використовують кістковий мозок самого бального. Щоб Вам було зрозуміло, пояснимо, що його витягують до курсу хіміотерапії, а потім знову повертають на місце. Нерідко використовують і донорський кістковий мозок. Що стосується біологічної терапії, то під цим терміном ховається ні що інше, як модифікаційна терапія біологічної реакції. Даний метод лікування передбачає використання спеціальних хімічних компонентів, які виробляються з клітин організму самого хворого з метою посилити захисні сили організму для боротьби з раковим захворюванням. Відразу ж відзначимо, що численні види такого методи лікування досі вивчені не до кінця, проте фахівці впевнені, що вже дуже скоро зможуть задіяти їх і тоді з лімфомами можна буде впоратися набагато швидше і легше. Біологічна терапія складається з таких методів лікування як генна терапія, імунотерапія, а також інгібітори ангіогенезу. Сучасні фахівці стверджують, що на сьогоднішній день практично у кожного хворого з лімфомами є шанси на повне зцілення. В даному випадку найголовніше діяти без зволікань. Виявивши ті чи інші ознаки даної недуги, негайно запишіться на консультацію онколога. Проходячи курс терапії даної недуги, не забувайте про те, що він передбачає дотримання і спеціальної дієти. Крім цього курс лікування лімфом передбачає застосування і спеціальних знеболюючих засобів, звичайно ж, якщо пацієнт їх потребує. Після такого лікування дуже важливо регулярно спостерігатися у лікаря, щоб виключити ризик розвитку рецидивів даного патологічного стану.

Типи фолікулярних лімфів

Типи фолікулярних лімфів

Фолікулярні лімфоми характеризуються досить малими клітинами, яким притаманні розщеплені ядра. Цю групу патологічних станів прийнято вважати найпоширенішою. Плюс до всього, вона характеризується досить однорідною клінічною картиною. Дана група захворювань відзначається в більшості випадків у людей, чий вік переступив через сорокарічний бар'єр. У дітей ця патологія відзначається тільки у вкрай рідкісних випадках. Фолікулярні форми цієї недуги спочатку протікають без будь-яких явних ознак. Найпершим симптомом цього патологічного стану прийнято вважати збільшення як пахових, так і шийних, а також підмишкових лімфатичних вузлів. Відразу ж зазначимо, що збільшуються вони, не викликаючи ніяк больових відчуттів. З часом про себе дають знати і деякі ознаки порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Нерідко цей патологічний стан супроводжується і обструкцією сечовиків, що в свою чергу стає причиною ниркової недостатності. Часом процес збільшення лімфатичних вузлів займає багато років, саме тому виявити дану патологію на найбільш ранніх етапах її розвитку вдається тільки в п'ятдесяти відсотках випадків. Сучасним фахівцям відомий і той факт, що з часом фолікулярні форми перетікають у високо злоякісні дифузні великоклітинні лімфоми. Чим довше злоякісна освіта залишається без належного курсу терапії, тим більш стійким вона стає по відношенню до існуючих на сьогоднішній день методів лікування. Дані форми цього захворювання характеризуються також лихоманкою і надмірним виділенням поту ночами. Трохи пізніше поразки піддаються і нелімфоїдні тканини, а також органи. Фолікулярні лімфоми можуть бути декількох типів, а саме змішано-клітинного, дифузного, дифузного лімфоцитарного типу. Що стосується першого типу, то його прийнято вважати низьким ступенем злоякісності. Дифузна форма може супроводжуватися досить різноманітними симптомами, однак, в даному випадку особливо часто ураженню піддається як печінка, так і кістковий мозок. Спостерігається дане явище, за словами фахівців, в п'ятдесяти відсотках випадків. Бувають і такі випадки, коли при даному захворюванні страждає і шлунково-кишковий тракт пацієнта, його щитовидна залоза, лімфатична тканина кільця Вальдейера, кістки скелета, головний мозок, а також яєчки. До речі, ураження кісткового мозку на найбільш ранніх етапах розвитку даної недуги спостерігається приблизно в десяти відсотках випадків. Дифузний лімфоцитарний тип відрізняється своєю дуже високою злоякісністю. Дане захворювання спостерігається переважно у дітей та підлітків. У патологічний процес залучаються найчастіше наддіафрагмальні лімфатичні вузли. Приблизно в п'ятдесяти відсотках випадків лікарям вдається виявити досить масивну пухлину, яка розташовується в передньому середовищі. Нерідко спостерігається і виникнення випоту в плевральній порожнині. Бувають випадки, коли ця патологія всіма своїми ознаками схожа на патології шкірних покривів, молочних залоз або довгих трубчастих кісток.

COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND