Гастродуоденіт: коли їжа не в радість

Гастродуоденіт: коли їжа не в радість

Дуже різноманітні проблеми, пов'язані безпосередньо з травною системою, зустрічаються в медичній практиці досить часто. До недавнього часу фахівці були на всі сто відсотків впевнені в тому, що поліпшення умов життя, а також різноманітність продуктів харчування допоможуть знизити до мінімуму частоту виникнення тих чи інших патологій органів травного тракту. Однак їхні припущення виявилися помилковими. Насправді справи йдуть інакше - більше п'ятдесяти відсотків сучасного населення стикаються з різного роду проблемами, які безпосередньо взаємопов'язані зі шлунково-кишковим трактом. Однією з таких проблем є якраз таки гастродуоденіт. Дана патологія характеризується запальним процесом в області слизової оболонки шлунка, а також дванадцятипалої кишки, на тлі якого відзначається значна перебудова слизової оболонки даних органів. Досить часто гастродуоденіт супроводжується ще й ознаками, які дуже сильно нагадують симптоми гастриту. До числа таких ознак можна віднести як розлади стільця, так і зниження апетиту, відрижку, урчання в животі, нудоту, відчуття тяжкості в області шлунка та багато інших. Зрозуміло, що при таких симптомах їжа не в радість. Сучасні гастроентерологи виділяють атрофічні, а також хелікобактерні форми гастродуоденітів. Якщо говорити безпосередньо про атрофічні форми, то в даному випадку відразу ж варто зазначити, що вони виникають тільки в тому випадку, якщо у людини відзначається спадкова схильність до даної патології. У таких випадках формування цієї недуги обумовлено в найперше особливостями будови слизової оболонки шлунка. Крім цього у таких пацієнтів спостерігається секреторна недостатність. Всі ці явища рано чи пізно стають причиною розвитку даної патології. Важливо відзначити і той факт, що атрофічні форми цієї недуги атакують переважно літніх людей, а також громадян середнього віку. Що стосується хелікобактерних форм, то в даному випадку всьому виною бактерія під назвою Хелікобактер пілорі, яка стає причиною розвитку запального процесу. Виділяють у медичній практиці й ерозивні, змішані, поверхневі, а також гіпертрофічні форми гастродуоденіту. Курс терапії даного патологічного стану визначається стадією його розвитку. Якщо на особу гострий період, тоді в саму першу чергу пацієнтам прописується спеціальне дієтичне харчування, а також препарати, що володіють знеболювальним ефектом. Хоча б кілька днів рекомендується дотримуватися постільного режиму. Якщо ж мова йде про хронічну форму гастродуоденіту, тоді ніяк не обійтися без спеціальних фармацевтичних засобів, фізіотерапії, а також курортного лікування. Усі страви слід вживати в їжу в теплому вигляді. Харчування зобов'язане бути дробовим і складатися безпосередньо з протертих супів, приготованих з овочів або круп. Для приготування їжі доречне використання як грибних, так і рибних, а також м'ясних бульйонів, найголовніше, щоб вони були некріпкими. Всі страви повинні готуватися на пару або на воді. Можливе їх вживання і в тушкованому вигляді.

Народна медицина в боротьбі з гастродуоденітом

Народна медицина в боротьбі з гастродуоденітом

Методів терапії гастродуоденіта насправді предостатньо. Для кожного пацієнта фахівці підбирають індивідуальне лікування, враховуючи в найперше форму даної недуги. При всьому при цьому поряд з прописаним Вам курсом терапії не буде зайвим скористатися допомогою і деяких народних засобів, яких на сьогоднішній день предостатньо. Прямо зараз Вашій увазі будуть представлені деякі рецепти народної медицини, які знайшли своє широке застосування в боротьбі з різними формами гастродуоденітів. Рецепт перший: для приготування цього засобу від гастродуоденіту Вам знадобляться дві склянки подрібненого гриба чаги, триста грамів меду, половина склянки плодів калини і сто мілілітрів соку алое. Залийте калину трьома літрами води і доведіть її до кипіння. Вже через двадцять чотири години в настій калини потрібно буде додати березовий гриб, після чого помістити все це в холодильник ще на сорок вісім годин. Через дві доби настій проціжуємо і додаємо до нього сік алое і мед. Всі інгредієнти ретельно перемішуємо і приймаємо отриману суміш по половині склянки вранці, в обід і ввечері. Дуже важливо щоб прийом даного засобу здійснювався за тридцять хвилин до прийому їжі. Рецепт другий: візьміть рівну кількість листя подорожника і крапиви, суцвіть ромашки, а також трави звіробою і ретельно перемішайте всі інгредієнти. Дві столових ложки отриманої суміші трав ретельно подрібнюємо і поміщаємо в термос. Заливаємо сировину половиною літра кип'яченої води і залишаємо на ніч наполягати. Вранці настій проціжуємо і приймаємо всередину по третій частині склянки тричі на день до прийому їжі. Курс терапії становить один - півтора місяця. Рецепт третій: для приготування даного настою Вам знадобиться листя м'яти, насіння тміна, трава споришу і сушениці, корінь валеріани, суцвіття ромашки і тисячолістника, а також шишки хмелю. Всі інгредієнти беремо в рівних кількостях, подрібнюємо їх і перемішуємо, після чого дві столових ложки отриманої суміші поміщаємо в термос і заливаємо кип'яченою водою в кількості півлітра. Вже через дванадцять годин настій буде готовий. Процедіть його і приймайте всередину по третій частині склянки три рази на день до прийому їжі. Курс лікування триває півтора місяці. Рецепт четвертий: беремо дві столові ложки суміші, що складається з двох частин трави золототисячника, двох частин трави цикорія, однієї частини плодів шипшини, однієї частини листя толокнянки, такої ж кількості трави звіробою, а також чотирьох частин трави димянки і заливаємо сировину п'ятьюстами мілілітрами окропу. Вранці настій проціжуємо і приймаємо всередину по четвертій частині склянки чотири рази на день. Курс терапії становить один місяць. Рецепт п'ятий: беремо порівну траву полину і золототисячника, кореневища аїру, а також шкірку апельсина і всі інгредієнти ретельно перемішуємо, а потім і подрібнюємо. Дві столових ложки отриманої сировини поміщаємо в термос і заливаємо на ніч півлітром кип'яченої води. Після цього настій потрібно буде процедити і приймати всередину по третій частині склянки тричі на день до прийому їжі. Курс терапії становить один - півтора місяця.

Гастродуоденіт - що ховається під цим поняттям?

Гастродуоденіт - що ховається під цим поняттям?

Під гастродуоденітом ховається запальний процес в області слизової оболонки шлунка, а також дванадцятипалої кишки. Цей патологічний стан є однією з форм хронічного гастриту, що супроводжується переходом запального процесу з області шлунка на дванадцятипалу кишку. Відразу ж звернемо увагу читачів на той факт, що в сучасній медичній практиці дане захворювання прийнято вважати досить поширеним. Це й не дивно, бо причин його виникнення насправді предостатньо. До числа найчастіших причин можна віднести стресові стани, кишкові інфекції, спадкову схильність, патології печінки, жовчного міхура і підшлункової залози, неправильне харчування, нераціональне використання різних медикаментів, хронічні інфекції горлянки і рота, куріння. Сучасні фахівці виділяють дві основні групи гастродуоденітів, а саме з підвищеною і зі зниженою кислотністю. Вперше цей патологічний стан розвивається вкрай несподівано. Відбувається це найчастіше на голодний шлунок. Напад в даному випадку починається з досить різких больових відчуттів, які відзначаються у верхній частині живота. Крім болю хворі відчувають також нудоту. Нерідко виникає і блювота. Важливо відзначити і той факт, що практично всі ознаки даного захворювання схожі на симптоми гастриту. Хворі нерідко скаржаться як на зниження апетиту, так і на регулярні поноси або запори, відрижку, неприємний присмак у ротовій порожнині, зжогу, почуття переповнення шлунка. Щоб виявити цей патологічний стан слід передусім записатися на консультацію гастроентеролога. Даний фахівець огляне хворого і направить його на всі необхідні обстеження. Найчастіше для постановки такого діагнозу використовують такий метод діагностики як езофагогастродуоденоскопія. Цілком можливе проведення і рентгенологічного дослідження шлунка, а також біопсії слизової оболонки даного органу. При гастродуоденіті не обходиться і без дослідження шлункової секреції. За допомогою такого дослідження фахівцям вдається встановити точну форму даної патології. Це важливо, оскільки в іншому випадку курс терапії може бути прописаний неправильно. А тепер що стосується безпосередньо методів лікування даного патологічного стану. Курс терапії гастродуоденіту у всіх випадках починається з дієтичного харчування. У разі якщо розвиток даної патології виник через вплив хелікобактерної інфекції, тоді всі зусилля спрямовуються на її знищення. В даному випадку на допомогу приходять спеціальні антибіотичні засоби. Якщо у хворого спостерігається ця недуга, що характеризується підвищеною кислотністю, тоді йому в більшості випадків прописують антисекреторні медикаменти, яким властиво знижувати вироблення кислоти, причому протягом тривалого проміжку часу. У боротьбі з зжогою використовуються антациди. Розпочатий курс лікування в обов'язковому порядку слід довести до кінця. В іншому випадку вже дуже скоро ця недуга знову нагадає Вам про себе. Варто пам'ятати, що важкі форми даної недуги вкрай небезпечні, так як їм властиво викликати кровотечі як зі шлунка, так і з дванадцятиперстної кишки. Курс терапії, як правило, триває не більше двох - трьох тижнів, так що запасіться терпінням, щоб гострий гастродуоденіт не перейшов у хронічну форму, вилікувати яку не так вже й просто.

Найпростіші домашні засоби для лікування гастродуоденіту

Найпростіші домашні засоби для лікування гастродуоденіту

Існує чимало досить простих засобів, допомогою яких кожна людина, яка страждає від гастродуоденіту, може скористатися і в домашніх умовах. Деякі з даних рецептів будуть представлені Вашій увазі прямо зараз. Рецепт під номером один: щодня випивайте по четвертій частині склянки соку чорної смородини вранці, в обід і ввечері. Відразу ж зазначимо, що даний засіб підходить для лікування гастродуоденіту, який супроводжується зниженою кислотністю. Рецепт під номером два: випивайте по одній - дві чайні ложки соку алое двічі - тричі на день за чверть години до прийому їжі. Курс терапії цим засобом триває від одного до двох місяців. Рецепт під номером три: випивайте по половині склянки соку білокачанної капусти вранці, в обід і ввечері за шістдесят хвилин до прийому їжі. Рецепт під номером чотири: візьміть одну столову ложку листя салату посівного, попередньо ретельно подрібнивши їх, і запарте сировину в одній склянці кип'яченої води. Вже через шістдесят - сто двадцять хвилин настій буде готовий, процедіть його і приймайте всередину по половині склянки вранці і ввечері або по одній склянці перед сном. Рецепт під номером п'ять: візьміть одну чайну ложку квіток яблуні і запарте сировину в одній склянці кип'яченої води. Отриманий настій слід випити протягом дня. Рецепт під номером шість: беремо одну чайну ложку ретельно подрібненого кореня лопуха, помістіть сировину в термос і залийте двома склянками кип'яченої води. Вже через дванадцять годин настій можна буде процедити і приймати всередину по половині склянки двічі - чотири рази на день. Рецепт під номером сім: необхідно взяти одну склянку свіжої трави м'яти, помістити сировину в термос і залити одним літром кип'яченої води. Вже наступного ранку настій потрібно буде процедити і приймати по половині склянки двічі - тричі на день перед прийомом їжі. Цей засіб чудово справляється з гастродуоденітом, який характеризується підвищеною кислотністю. Рецепт під номером вісім: заливаємо одну столову ложку подрібнених коренів лапчатки однією склянкою води і даємо засобу покипіти протягом чверті години. Після цього залишаємо відвар охолонути, проціжуємо його і приймаємо по одній столовій ложці три - п'ять разів на день. Рецепт під номером дев'ять: беремо одну столову ложку висушеного листя лікарської рослини під назвою подорожник і запарюємо сировину протягом десяти хвилин в одній склянці кип'яченої води. Після цього настій потрібно буде процедити і випити його невеликими ковтками протягом шістдесяти хвилин. Рецепт під номером десять: слід взяти тридцять грам подрібнених коренів герані лугової, залити сировину півтори склянками води і потримати на водяній лазні протягом тридцяти хвилин. Після цього відвар повинен буде охолонути, після чого процедіть його і приймайте всередину по одній столовій ложці протягом дня через кожні сто двадцять хвилин. Рецепт під номером одинадцять: візьміть три столових ложки плодів обліпихи, залийте їх півлітром гарячої води і дайте покипіти на слабкому вогні протягом десяти хвилин. Після цього відвар потрібно буде процедити, додати в нього трохи меду і приймати всередину по дві - три склянки на день. Бажано найбільшу частину даного відвару прийняти вранці на голодний шлунок.

Все що потрібно знати про ерозивний гастродуоденіт

Все що потрібно знати про ерозивний гастродуоденіт

Під ерозивним гастродуоденітом ховається патологія, яка передує такому захворюванню як виразкова хвороба. При ерозивній формі даного патологічного стану запальний процес вражає слизову оболонку як шлунка, так і цибулини дванадцятипалої кишки. Крім запалення при наявності даної недуги відзначається також набряклість і численні ерозії в області слизової оболонки кишечника. Якщо говорити про причини, яким властиво провокувати розвиток ерозивного гастродуоденіту, то в даному випадку всьому виною як патології жовчного міхура, так і недуги печінки, захворювання підшлункової залози, вживання великої кількості спиртних напоїв, спадкова схильність, куріння і так далі. Що стосується симптомів, то вони в більшості випадків повністю повторюють ознаки багатьох інших форм даного патологічного стану. В даному випадку на обличчя як нудота, так і зжога, блювота, біль у шлунку, зниження апетиту, поноси або запори, відрижка та багато інших. Щоб виявити цей патологічний стан, пацієнтів направляють на здачу аналізу крові, за допомогою якого вдається виявити антитіла IgG, IgM, IgA до хелікобактерної бактерії. На основі результатів даного аналізу призначається лікування, яке найчастіше є досить ефективним. Важливо звернути увагу читачів і на той факт, що ерозивний гастродуоденіт нерідко спостерігається і у дітей, причому різного віку. Ерозивну форму цієї патології в дитячому віці лікують переважно за допомогою ерадикаційної терапії. Таке лікування прийнято вважати досить ефективним. Більш того, воно дозволяє знизити до мінімуму ризик розвитку тих чи інших побічних ефектів, з якими зовсім нелегко впоратися дитячому організму.

COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND