Хронічний гастродуоденіт у дітей - його причини і симптоми

Хронічний гастродуоденіт у дітей - його причини і симптоми

Хронічний гастродуоденіт являє собою захворювання, яке супроводжується неспецифічною перебудовою слизової оболонки як шлунка, так і дванадцятипертної кишки, яка носить запальний характер. Поряд з даним явищем при даній патології відзначаються також порушення секреторного і моторно-евакуаторного плану. Відразу ж зазначимо, що у дітей даний патологічний стан вдається діагностувати тільки в десяти - п'ятнадцяти відсотках випадків. Важливо відзначити і той факт, що від роботи дванадцятипалої кишки безпосередньо залежить робота як жовчевивідних шляхів, так і шлунка, а також підшлункової залози. Які справжні причини розвитку даного патологічного стану? Найчастіше гастродуоденіт у дітей є наслідком далеко не самого правильного вживання їжі. У даному випадку виною може бути як вживання в їжу великої кількості гострих страв, так і неповноцінне або нерегулярне вживання їжі, психогенні фактори, а також так звана їжа «Вс^ ятку». Ситуація ще більше ускладнюється у випадку, якщо у дитини відзначається спадкова схильність до тих чи інших недуг гастродуоденальної зони. Ні для кого не секрет, що практично всі діти регулярно стикаються з різними психотравмуючими ситуаціями, які трапляються як у школі, так і в сім'ї, а також під час спілкування з однолітками. Всі ці ситуації рано чи пізно стають причиною розвитку вегето-судинної дистонії, яка в свою чергу провокує порушення роботи органів гастродуоденальної зони. Нерідко гастродуоденіт у дітей є результатом тривалого використання тих чи інших медикаментів, переважно глюкокортикоїдів, яким властиво значно знижувати захисні функції слизової оболонки. Харчову алергію також відносять до числа причин, яким властиво провокувати розвиток даної недуги. Хронічний гастродуоденіт може виникнути і під впливом бактерії під назвою Хелікобактер пілорі. Всім цим факторам властиво надавати на слизову оболонку дванадцятипалої кишки досить сильний токсичний і алергічний вплив. В результаті, на обличчя цілий ряд морфологічних змін в даній області. Які основні симптоми цього захворювання? У момент загострення хронічного гастродуоденіту у дітей спостерігаються досить сильні схваткоподібні больові відчуття в епігастральній області, які носять ноючий характер. Дані болі дають про себе знати вже через шістдесят - сто двадцять хвилин після прийому їжі. Крім болю у дітей може відзначатися і нудота, випалювання, а також почуття тяжкості та розпирання безпосередньо в епігастральній області. Гіперсалівація - ще одна ознака цього патологічного стану. Під час огляду у таких пацієнтів вдається виявити значне зниження загальної маси тіла, а також поблідання шкірних покривів. Мовою спостерігається наліт, наділений жовтувато-білим або білим забарвленням. При пальпації живота дитина скаржиться на біль навколо пупка, в області підребер'я або в пилородуоденальній області. До числа ознак хронічного гастродуоденіту у дітей можна віднести і досить різноманітні психічні, емоційні, а також вегетативні розлади. До їхнього списку можна занести як запаморочення, так і безсоння, головні болі, надмірну стомлюваність, слабкість, пітливість, сонливість у денний час доби тощо.

Клінічна картина помилкових і істинних діафрагмальних гриж

Клінічна картина помилкових і істинних діафрагмальних гриж

Під діафрагмальною грижею ховається переміщення органів черевної порожнини в грудну порожнину через придбані або вроджені дефекти. Сучасні фахівці виділяють кілька форм даного патологічного стану, а саме травматичні, вроджені, а також придбані грижі. Якщо говорити безпосередньо про помилкову форму цього захворювання, то в даному випадку відразу ж варто відзначити той факт, що таким грижам не притаманний черевний грижовий мішечок. Саме помилкові діафрагмальні грижі можуть бути як вродженими, так і придбаними. Що стосується вроджених гриж, то вони формуються внаслідок неповного заростання діафрагми. Набагато частіше фахівцям доводиться стикатися з травматичними придбаними помилковими грижами. Їх прийнято вважати результатом поранення внутрішніх органів або діафрагми. Нерідко вони дають про себе знати і на тлі розриву діафрагми, розміри якого варіює в межах від двох до трьох сантиметрів. В даному випадку розриву може піддатися як м'язова, так і сухожильна частина даного органу. Що стосується справжніх гриж, то їм у свою чергу притаманний грижовий мішок, який покриває ті чи інші органи, що випали. Такі грижі є наслідком підвищеного внутрішньокорюшного тиску. У грижевому мішечку в таких випадках може спостерігатися як поперечна підбадьорлива кишка, так і парастернальна липома або сальник. Відразу ж відзначимо і той факт, що справжні грижі атипової локалізації спостерігаються в медичній практиці тільки в дуже рідкісних випадках. Їх відмінною рисою прийнято вважати наявність грижових воріт. Клінічна картина діафрагмальних гриж визначається відразу ж кількома факторами. До їх числа можна віднести як обсяг переміщених черевних органів у плевральну порожнину, так і форму грижі, розміри і тип грижових воріт, ступінь наповнення вмістом, особливості переміщених органів і деякі інші фактори. Нерідко у пацієнтів не спостерігається абсолютно ніяких ознак даного патологічного стану. Зустрічаються і такі хворі, які скаржаться на проблеми, пов'язані як з роботою серця, так і з нормальним функціонуванням легенів, кишечника або шлунка. Однією з найбільш явних ознак даного захворювання прийнято вважати больові відчуття в грудній клітці, підложковій області та підребер'ях, які особливо сильно дошкуляють хворих після прийому дуже великої кількості їжі. Крім болю пацієнти можуть відчувати і почуття тяжкості в цих же областях, серцебиття і задишку, урчання в грудній клітці. Блювота - це ще один симптом діафрагмальної грижі, який знову таки дає про себе знати після їжі. Якщо відбувається заворот шлунка, тоді про себе дає знати і парадоксальна дисфагія. У даному випадку організм хворих набагато краще сприймає тверду їжу, ніж рідку. Якщо ж на обличчя утиск грижі, тоді не обходиться і без досить гострих болів в епігастральній області, які носять приступоподібний характер. Нерідко в цьому ж випадку хворі вказують і на ознаки гострої кишкової непрохідності. Якщо ж відбувається утиск статевого органу, тоді цілком можливий розвиток некрозу.

Поведінка при діафрагмальних грижах стравоходу

Поведінка при діафрагмальних грижах стравоходу

Діафрагмальні грижі в більшості випадків іменуються грижами харчового отвору діафрагми. Саме така назва даного патологічного стану є справді правильною. Є й інша назва даної патології, а саме травна грижа. У всіх випадках на обличчя явне випинання нижнього відділу стравоходу через діафрагмальний отвір. Причин розвитку даного захворювання насправді предостатньо. У їх список можна занести як надмірне фізичне навантаження, так і хронічні запори, регулярне переїдання, метеоризм, ожиріння, хронічні патології, що супроводжуються тривалим кашлем і деякі інші. Оскільки ознаки цього патологічного стану дуже часто схожі на симптоми інших недуг, поставити хворому воістину точний діагноз часом буває досить складно. Нерідко діафрагмальну грижу плутають з бронхіальною астмою, виразкою шлунка та ішемічною хворобою серця. До числа найчастіших ознак цієї патології можна зарахувати кашель, больові відчуття в області грудей, ізжогу, задишку, відрижку їжею або повітрям, приступи задухи. Нерідко такі пацієнти вказують і на збої в роботі серця, які особливо сильно дошкуляють їм ночами у разі, якщо на вечерю вони вжили дуже велику кількість їжі. Що стосується больових відчуттів в області серця, то їм при наявності даної патології властиво посилюватися відразу ж після того як людина приймає горизонтальне положення. У разі якщо у Вас була виявлена діафрагмальна грижа, тоді дуже важливо чітко слідувати деяким досить простим правилам, а саме: 1. Не носіть тугі пояси; 2. Не робіть різких нахилів вперед; 3. Не переїдайте; 4. Не піднімайте тяжкості; 5. Не допускайте розвитку запорів; 6. Востаннє приймайте їжу за три - чотири години до відходу до сну; 7. Регулярно виконуйте спеціальні гімнастичні вправи для відновлення м'язового тонусу діафрагми; 8. Чітко дотримуйтесь всіх правил здорового способу життя. Що ж стосується харчування, то в даному випадку відразу ж варто зазначити, що таким хворим слід їсти часто, але при цьому маленькими порціями. Категорично заборонено при діафрагмальній грижі вживати як спиртні напої, так і міцний чай, каву, гострі приправи, копченості, а також кислі соки. Знизити до мінімуму слід вживання і винограду, свіжого хліба, газованих напоїв, гороху, кисломолочних продуктів. Як перед, так і після прийому їжі фахівці рекомендують таким пацієнтам приймати всередину по одній чайній ложці нерафінованої олії. Ні в якому разі не лягайте відразу ж після того як поїли. Щоб нейтралізувати кислоту в стравоході, варто скористатися допомогою мінеральної води під назвою Боржомі. Якщо ж говорити про медикаменти, які особливо ефективно ведуть боротьбу з діафрагмальною грижею, то в даному випадку особливу увагу приділяють в найперше препарату під назвою алмагель. Даному фармацевтичному засобу властиво нейтралізувати шлунковий сік, який безперервно виділяється при наявності діафрагмальної грижі. Приймати цей медикамент рекомендується по дві чайні ложки тричі на день за півгодини до прийому їжі.

Лікування фіброзу стовбуровими клітинами

Лікування фіброзу стовбуровими клітинами

З приводу використання стовбурових клітин у медицині та косметології ведеться безліч суперечок. Пов'язані вони в першу чергу з етичною стороною питання і з доступністю цих послуг для широких кіл споживачів. Багато лікарів висловлюють сумніви щодо довгострокових перспектив такого лікування. Адже невідомо яким чином клітини вплинуть на процеси в організмі через десять і двадцять років. Якщо ж говорити про швидкі результати, то вони дійсно дивні. Тепер стовбурові клітини стали використовувати і для лікування фіброзів - захворювань, які в принципі не дуже-то і лікуються, оскільки являють собою подобу рубців, утворених на внутрішніх органах. Стовбурові клітини, введені в місця утворення фіброзу, самі починають швидко розмножуватися і не дають робити це сполучним волокнам. Поступово це дає можливість збільшуватися кількості здорових клітин печінки, її робота відновлюється. За твердженням лікарів, які практикують цей вид лікування, використання стовбурових клітин навіть сприяє нормалізації кровообігу, під їх дією відновлюються змінені судини і навіть утворюються нові. Під дією введених клітин блокується запалення і поліпшується робота місцевого імунітету. Адже дуже часто фіброз розвивається саме на тлі інфекцій у печінці. Діяльність печінки практично повністю приходить в норму. А також зникає ймовірність переростання процесу в цироз. Перед тим, як зважитися на подібне лікування, слід детальніше ознайомитися з впливом стовбурових клітин на організм і з можливими побічними ефектами методу.

Народна медицина в боротьбі з діафрагмальними грижами

Народна медицина в боротьбі з діафрагмальними грижами

Сучасним фахівцям нерідко доводиться стикатися з таким патологічним станом як грижа. У більшості випадків грижі з'являються у тих людей, які регулярно піддають свій організм важким фізичним навантаженням. Пояснюється все це досить просто: людина піднімає тяжкості, її живіт повергається напруженню, значно підвищується тиск у черевній порожнині, м'язи розходяться, формується щілина. Саме ця щілина і стає місцем, через яке з легкістю можуть вип'ятитися назовні ті чи інші внутрішні органи. Особливо часто в медичній практиці спостерігаються черевні грижі. Не останнє місце за своєю поширеністю займають і так звані діафрагмальні грижі. Відразу ж зазначимо, що діагноз «діафрагмальна грижа» передбачає проведення спеціального хірургічного втручання. При всьому при цьому не варто забувати і про засоби народної медицини. У даному випадку їх використання допоможе Вам затримати розвиток даної недуги, а також значно зміцнити захисні сили організму. Зараз Вашій увазі будуть представлені деякі народні рецепти, допомогою яких Ви можете скористатися в боротьбі з діафрагмальною грижею. Рецепт перший: візьміть одну чайну ложку трави таволги в'язолистої і запарте її в одній склянці кип'яченої води. Вже через дві години настій можна буде процедити і використовувати для прийому всередину. Приймати його слід по четвертій частині склянки тричі - чотири рази на день. Дуже важливо, щоб прийом даного народного засобу здійснювався до прийому їжі. Рецепт другий: беремо одну столову ложку кори молодих гілок осини, заливаємо їх однією склянкою води і даємо покипіти на слабкому вогні протягом шістдесяти хвилин. Отриманий відвар потрібно буде процедити і приймати всередину по одній - дві столових ложки три - п'ять разів на день до прийому їжі. Відразу ж відзначимо, що даний відвар досить ефективно бореться і з таким поширеним явищем як геморой. Рецепт третій: візьміть одну столову ложку трави лапчатки гусиної і запарте сировину протягом ста двадцяти хвилин в одній склянці кип'яченої води. Отриманий настій потрібно буде ретельно процедити і приймати всередину по третій частині склянки вранці, в обід і ввечері до прийому їжі. Кожен раз перед прийомом настою його рекомендується злегка підігрівати. Рецепт четвертий: візьміть тридцять грамів трави грижника солодкого, залийте сировину одним літром кип'яченої води і дайте йому покипіти протягом трьох - п'яти хвилин. Після цього залишаємо відвар охолонути, проціжуємо його і приймаємо всередину по половині склянки вранці, в обід і ввечері. Насамкінець зазначимо, що перед застосуванням того чи іншого народного засобу для боротьби з діафрагмальною грижею найкраще для початку отримати консультацію фахівця.

COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND